Сформулюйте підсумки, вставивши пропущені слова у текст. ( )

Ми порівнювали будову мохів, папоротей і покритонасінних на прикладі таких рослин: , , .

Окрема рослина статевого покоління зозулиного льону має органи: і . До ґрунту мох прикріплюється за до . На верхівці жіночої особини виростають на довгих ніжках, укриті . У коробочках дозрівають , які беруть участь у розмноженні. Зозулин льон належить до дводомних рослин, оскільки в нього є чоловічі й особини. Зозулин льон належить до вищих спорових рослин, бо його тіло почленоване на .

Щитник чоловічий має видозмінений підземний пагін – , на якому розташовані ; молоді – равликоподібно закручені. Від кореневища відходять корені. На нижньому боці листків є – групи спорангіїв. У них дозрівають , за до яких відбувається розмноження папороті. Особина статевого покоління щитника чоловічого представлена серцеподібним , на якому розміщені чоловічі і жіночі органи. Таким чином статеве покоління щитника чоловічого належить до рослин, бо чоловічі та жіночі статеві органи розміщені на одній особині.

Конвалія звичайна – трав’яниста багаторічна рослина, що має видозмінений підземний пагін . Для конвалії, як представника покритонасінних рослин характерна наявність як особливого органа статевого розмноження. У квітках містяться тичинки та маточка, у яких формуються та яйцеклітини, що забезпечують розмноження. В результаті запліднення формуються і плід. Плід конвалії називається .

В ході практичної роботи виявлено такі спільні ознаки у будові цих рослин: у мохів, папоротей і покритонасінних є із зеленими . Кореневище папороті та конвалії – це видозмінений . Крім пагонів з листками, у папоротей і покритонасінних рослин є . Мохи й папороті розмножуються за до , які розвиваються у .

Виявлено такі відмінні ознаки у будові мохів, папоротей і покритонасінних рослин: мохи не мають . До ґрунту вони кріпляться за до . Генеративні органи мохів і папоротей – антеридії та архегонії, а покритонасінних , і .

231

446

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

esayanmamikon1

Биология

4,5(8 оценок)

водоросли — одни из древнейших организмов, населяющих нашу планету. эрой водорослей и бактерий называют протерозой, однако появились они еще раньше. уже давно высказывались предположения, что архейские графиты и мраморы — результат жизнедеятельности каких-то древних организмов, а в последнее десятилетие удалось найти остатки живых существ, населявших древнейшие моря нашей планеты: в южной африке в архейских породах были обнаружены самые древние из известных в настоящее время организмов, жившие на земле 3 млрд. 200 млн. лет назад. они представляют собой шаровидные микроскопические тельца (диаметром от 5 до 30 мкм) , по своему строению похожие на сине-зеленые водоросли. в южной африке было сделано еще одно открытие. оказалось, что скопление графита в архейских доломитах трансвааля — это не что иное, как остатки колоний водорослей, живших 2 млрд. 600 млн. лет назад. по своим особенностям они наиболее близки к синезеленым. здесь же были обнаружены и остатки древнейших колоний водорослей в виде мелких куполовидных известковых образований. массовое развитие водорослей в докембрийских морях не только оставило после себя памятники в виде толщ горных пород, но и явилось подлинной революцией в всей нашей планеты. ведь сине-зеленые докембрийские водоросли были первыми на земле автотрофными фотосинтезирующими организмами, способными при солнечной энергии усваивать углерод и выделять свободный кислород. считается, что к началу палеозоя атмосфера, до этого состоявшая из метана, аммиака и углекислого газа, обогатилась свободным кислородом и ее состав стал близким к современному. в атмосфере появился озон, ставший экраном, предохраняющим землю от губительного потока радиоактивного излучения. наличие свободного кислорода к появлению животных и аэробных бактерий. водоросли явились мощными создателями не только кислорода, но и органического вещества, ставшего пищей животных и бактерий.