У яких рядках неправильно записано відмінкові форми складених числівників * Р. в. семисот сімдесяти восьми
Д. в. сімомстам сімдесяти восьми
Зн. в. сімсот сімдесят вісім
Ор. в. сьомастами сімдесятьма вісьма
М. в. на сімохстах сімдесяти восьми
Усі слова – порядкові числівники в рядках *
А двохсотий, четвертий, п’ятнадцятий, перший
Б двісті сорок другий, сороковий, сотенний, дворічний
В тридцятий, первинний, другий, триповерховий
Г п’ятитисячний, п’ятий, тридцять восьмий, мільйонний
Д восьмитонний, половинний, сорок сьомий, третій
У якому рядку правильно записано відмінкові форми складених числівників *

Р. в. шестисот п’ятидесяти шести
. Д. в. восьмистам шестидесятьом семи
. Ор. в. сьомастами сімдесятьма вісьма
Д жодної правильної форми
У якому рядку всі числівники кількісні *

А багато, нуль, сім, троє
Б тридцята, одна десята, восьмеро, четвірка
В п’ятеро, кільканадцять, третя, сорока трьох
Г дев’ятого, п’ятнадцять, двохповерховий, шестеро
Д дванадцять, другого, шістсот, п’ять восьмих
Визначте, яка форма числівника дев’ятсот сімдесят чотири в орудному відмінку єправильною *

А дев’ятистами сімдесяти чотирма
Б дев’ятьмастами семидесятьма чотирма
В дев’ятьомастами семидесяти чотирма
Г дев’ятьмастами сімдесятьма чотирма
Д жодної правильної форми
Усі слова є числівниками в рядку *

п’ятнадцять, двадцятеро, триста, нуль
трійка, двісті, удруге, другий
три, двадцятка, по-другому, обидва
тричі, по-третє, шестеро, дві цілі і чотири десяті
тринадцять, десяток, сто тридцять сьомий, п’ятдесятиріччя
Помилку у вживанні збірних числівників допущено в рядках *

п’ятеро учнів, шестеро кошенят
двоє столів, семеро штанів
семеро зайців, троє дівчат
одинадцятеро відер, двадцятеро жирафів
п’ятеро орлів, семеро горобців
десятеро лікарів, семеро книжок
Помилку у відмінкових формах кількісних числівників допущено в рядках *

шістьомастами
шістдесятьма
семисот дев’яти
вісьмома,
восьмистам
восьмидесяти
п’ятдесяти двох
восьмистами трьома

264

425

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

araratpashayan5

Українська мова

4,8(48 оценок)

ответ:

людина – істота соціальна. він знаходиться в тісному взаємозв'язку з суспільством. людина не може не замислюватися над тим, як ставляться до нього оточуючі, що вони про нього думають, які оцінки виносяться його вчинкам і всього його життя. кожна людина час від часу замислюється про своє місце серед інших людей. ми не раз чули про такі поняття, як честь і гідність. але що вони означають? для мене, це ціла сукупність певних рис людини. це-чесність, правдивість, щирість, щиросердя. людина честі має чіткі високоморальні принципи в своїй поведінці, у відносинах з оточуючими. вони відображають моральну цінність особистості, вони являють собою суспільну та індивідуальну оцінку моральних якостей і вчинків людини. вищим проявом людської гідності є благородство – моральне велич людської особистості. воно може бути притаманне будь-якій людині, чесно виконує свій обов'язок, що живе за моральними мірками. я вважаю, що людина честі-це ще скромна людина, яка не говорить всім навколо про свою перевагу. безумовно, людина честі має і таку якість, як гідність. гідність – це внутрішня впевненість у власній цінності, почуття самоповаги. поняття гідності більш універсально, ніж поняття честі. воно підкреслює значимість особистості і не залежить від соціальної приналежності. звичайний трудівник може бути набагато більш гідним, ніж політик або вчений. людина має гідність, яке підтримує він сам, і яке повинні поважати інші. близькі за значенням поняття честі і гідності, між тим, мають важливі смислові відмінності. отже, честь — це оцінка з позиції суспільства, гідність – оцінка з точки зору людства, його загального призначення. не дивно, що почуття честі викликає бажання піднятися і стати першим в тій соціальній групі, від якої отримуєш почестей. почуття ж власної гідності засноване на визнанні моральної рівності з іншими людьми. кожен індивід має гідність вже тому, що він людина. тому гідний член суспільства визнає гідність інших людей і не зазіхає на нього. однак природне право людини на визнання його гідності зовсім не означає, що воно виявиться автоматично. людина повинна "показати" світу свою гідність, яке виражається в порядності, чесності, принциповості, в справедливості до інших і вимогливості до себе, в скромності і простоті, в прагненні бути внутрішньо цільної особистістю, на яку можна покластися. тільки тоді можна впевнено сказати, що це – людина честі і гідності. якщо право на гідність людина, як вже було сказано, знаходить з моменту появи на світ, вже тільки тому, що він людина, то честь купується їм в процесі всього його життя. однак честь — це не просто добра слава про людину, що володіє перерахованими якостями. заслужити її можна тільки, доводячи власними вчинками. також, між честю і гідністю існує певна схожість. вона проявляється в такому почутті, як самооцінка. при високій об'єктивної самооцінки, людина, що вважає свої переваги, а реалізує їх, законно чекає від суспільства відповідної оцінки – честі. однак не слід забувати, що гонитва за честю розвиває марнославство. а марнославство-один із проявів гордині. в релігії вона вважається одним із смертних гріхів. якщо говорити про нинішній час, то зараз людей честі і гідності небагато. я вважаю, що виховувати в характері почуття гідності, честі, правдивості, щирості потрібно з раннього дитинства. "бережи честь змолоду – - писав видатна людина, а. с. пушкін. таким чином, потрібно бути гідною людиною з дитинства. всі події в житті взаємопов'язані, і гідність треба зберігати протягом усього життя, люди повинні думати про наслідки своїх вчинків. так як якщо людина втратить довіру і повагу, то повернути його буде дуже важко.

объяснение: