Перепишіть, поставивши необхідні розділові знаки. Накресліть схеми складних речень з різними видами зв’язку.

1. Він шукав придивлявся
до облич що миготіли перед очима ходив довго з вулиці на вулицю і дріж
проходила йому по тілу коли візники гукали на нього або дзвоник трамваю
несподівано гримів йому коло вуха (В. Підмогильний). 2. І хоч тепер уже лягла
утома і борозни прорізали чоло я все ж радий що кожну кому в своїх піснях я
напоїв теплом (Д. Фальківський). 3. Щоразу коли погляд ваш зупиняється на
пам’ятникові Лесі Українки в Києві чи коли ви зупинитесь в алеї
придніпровського парку неминуче мабуть подумається вам є в цих прекрасних
образах щось і від неї самої від авторки від натхненної жінки-митця Галини
Кальченко (О. Гончар).

296

412

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Lumperz

Українська мова

4,7(75 оценок)

Ми з однокласниками дуже любимо вечорами кататися на роликах по центральній алеї парку, де наставлено безліч лавок. одного разу в мене сталася якась аварія з ковзаном, і я присів поруч із дідусем із пишними білими вусами й добрим поглядом очей. а ще я звернув увагу, що на його піджаку було багато орденських планок. він відразу видався мені таким добрим і симпатичним. тому я не був здивований, коли він запропонував: — хлопче, може, я тобі чимось ? ми разом намагалися до ладу мої ковзани і просто розмовляли. якось між іншим він запитав, на якій вулиці я живу. я відповів, що на вулиці імені ахсарова, героя вітчизняної війни. далі микола миколайович (так звали дідуся) розповів мені таке: — я служив у його полку. знаєш, хлопче, таких людей, як енвер бімолатович ахсаров, слід нагороджувати не тільки найвищими країни, а всіма всесвітніми і не тільки за героїзм, а насамперед за високу людяність. він був незвичайною людиною, бо де б не перебував його полк, він спершу розмістить поранених і хворих бійців, а тільки потім знайде якийсь закуток для свого штабу. увечері перед очікуваним боєм обійде всіх, словом підтримає, смуток розвіє, поговорить душевно. його називали «батя», а такого не кожен командир заслуговував, — це був вияв найбільшої пошани. і загинув він тому, щоб був людяним і піклувався про бійців. він хотів молоденькому солдатикові підтягти ящик із боєприпасами, оступився, відійшов на півкроку від визначеної саперами стежки й натрапив на міну. його бійці на руках через усе місто й не приховували сліз.наступного ранку, поспішаючи до школи, я підійшов до меморіальної дошки з портретом героя ахсарова, що встановлена неподалік школи, і поклав квіти.