1. Укажіть складне речення з сурядним і безсполучниковим зв’язком А А на небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило, й луною
розкочувавсь гук над хмарами по широких небесних просторах.
Б Один раз доля вже зробила шалений поворот кола, чорна хвиля винесла його назад
до кручі, щоб він видряпався на неї.
В Синіє небо, пливуть і пливуть по ньому хмарини, зеленіють на землі гаї та діброви,
мріють у тремтячому мареві далекі села, пахне дозрілими хлібами, тихо-тихо всюди,
тільки пісня тужить та скаржиться.
Г Там я творю її наново — і тоді здається мені, що ще більше права маю на неї.
2. Укажіть складне речення з сурядним і підрядним зв’язком
А Холоднуватий оксамитний вітер ворушиться навколо нас, під колесами
попискують вологі колії, у долинках нам переходять дорогу клапті туману – і ніде ні
лялечки, тільки зажурені верби обабіч дороги, тільки місяць і зорі вгорі.
Б Вбрання у беріз начебто не з окремих листочків виткане, а склепане з шарудивих
монеток, і ця невойовнича жіноча кольчуга постійно в русі, постійно в живій
сумовитій музиці.
В Небо чисте, на заході якісь дві-три хмари, а гримить на грозу.
Г Тим часом син став розпитувати про життя, і батько, заохочений його цікавістю,
незабаром гомонів уже про те, що найдошкульніше його пече: про настриг вовни в
цьому році та про випаси, що їх дедалі скорочують.
3. Укажіть складне речення, побудоване за схемою: […], (…), (…), […].
А Їхав з гори віз, що підстрибував на нерівностях дороги, і дивно було, що він досі
не перекинувся.
Б Тісто вимішувалося, крутішало, коли ж воно ставало в’язким, як гума, вже важко
було руками працювати, матір припиняла роботу.
В Вдарила весна така дружна й несподівана, що розтопила глибокі сніги ще до того,
як на ріках скресла крига, і ось несамовиті, каламутні води пішли поверх льоду по
Дніпрі і Почайні, в одну ніч розшаліло кинулися на береги, трощили оселі, розметали
будівлі.
Г Повітря було таке парке і задушливе, що навіть чайкам трудно давався політ і вони
сям і там табунцями чи самотиною сиділи на воді, погойдуючись човниками, що
зоддалік нагадували мініатюрні давньоруські людії.

263

325

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

igorgame39

Українська мова

4,8(49 оценок)

Проминуло багато часу з тієї пригоди. у нас почався урок української літератури. і того ранку до нас у клас, який знаходиться на другому поверсі, забігла незнайомка. вона була неймовірно схожа на дівчинку з малюнка у книжці. тому здалася нам знайомою. вона тихенько підійшла до дошки й подивилась мені у вічі. потім відвела погляд на когось іншого. за мить вона промовила: – любі друзі, сьогодні я тут, щоб попередити вас. думаю, ніхто не хоче попасти у невідому країну, де все не так. її звати … тут хтось перебив алю: – про що ти говориш? аля спочатку оглянулась, а потім додала: – напевно, хтось не прочитав казки. але цим ми шкодимо самі собі. кожну незавершену справу бачить недочеревик і записує її. тож, щоб не попасти у халепу, завершуйте розпочаті справи. не дочитали книжку- дочитайте, не домалювали картину – домалюйте. раптом у кутку аля побачила якусь річ та промовила: – он як! там стінгазета скраю лежить. розгорнула її і сказала: – так не годиться. вона не є завершена. недочеревик її уже побачив. нумо, коли продзвенить дзвоник, на перерві завершіть те, що розпочали. всі уважно слухали дівчинку і зрозуміли помилку. а аля стрімко побігла далі попереджати інших школярів. я також зрозуміла цей урок. надалі не буду залишати незавершені справи. і цей урок української літератури я теж не забуду.