Запитання за 3-6 розділами 1.На що було смутно дивитися Шрамові? Чому?
2.За що Шрам докоряв міщанам?
3. Чим громада погрожувала козакам?
4. За що Шрам докоряв теперішнім запорожця?
5. Зустрічі з ким зрадів Шрам?
6. Хто не зрадів цій зустрічі? Чому?
7. Чому заплакав Шрам?( дати відповідь своїми словами)
8. Чиї слова: «…Нема там добра, де немає правди…»

135

434

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Женя111сивар

Українська література

4,7(63 оценок)

Объяснение:

Під час вивчення твору А. Я. Чайковського “За сестрою”, моментами мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Не дивлячись на свої 15 років, Павлусь часто потрапляє, а потім вибирається із тяжких ситуацій, що нібито і не могли бути для нього створені.

Дійсно, ми маємо розуміти, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.

Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.

Андрій Чайковський не ідеалізує Павлуся. Хоч, звісно ж, у першу чергу, наділяє його найкращими рисами, за які хлопця не можна не полюбити. Щодо мене, то я схиляюсь перед патріотизмом сміливого Павлуся, його присягою на вірність рідному краєві, яка звучить у внутрішніх монологах героя, а також перед щирістю та м’якістю душі, теплотою та ніжністю почуттів.

Навіть те, що він нібито поступається совістю і вдається до хитрощів і обману татарина, який хотів повернути хлопця до двору Сулеймана, можна виправдати. Ним керувала мета будь-що вижити, щоб здійснити свою мрію – знайти сестричку Ганнусю і визволити її з неволі. Цій благородній меті були підпорядковані всі його вчинки і поведінка, поки не здійснилася його зустріч з сестрою.

Гадаю, образ Павлуся надовго запам’ятається не тільки мені, а й моїм одноліткам, бо хвилює й сповнює душі щирою любов’ю до рідної землі та її історії.