Ответы на вопрос:
«…коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»; «ох, земелько, свята земелько — божа ти донечко! як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… приобрітав би тебе без ліку. легко по своїй власній землі ходить. глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»; «…під боком живе панок смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю… ай, кусочок же! двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»; «скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. це не по-божому і не по-хазяйськи»; «я не буду панувати, ні! як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»; «ох, земелько, свята земелько — божа ти донечко! як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… приобрітав би тебе без ліку! »; «їдеш день — чия земля? калитчина! їдеш два — чия земля? калитчина! їдеш три — чия земля? диханіє спирає… «застав його (романа) коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться»; «обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»; «…бере і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «…робітники та собаки надворі повинні буть»; «ой пузирі! глядіть, щоб не полопалися, а замість вас калитку розіпре грошового»; «обікрали… ограбили…пропала земля краще смерть, ніж така потеря! »; «тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю» (калитка — роману); «тільки ти давай за поросят пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женися на пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»; «хоч би молились (робітники), а то стоїш, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи».
Також використовує епітети: "годину суху та вологу", "пожежо моя", "осінній я". риторичні запитання: "хто воно за таке любов? ", "вже б, здалося, нащо мені? ", "ви з якої дороги, пожежо " рядок "ви з якої дороги, пожежо моя? " порушує загальний ритм вірша, що підкреслює особливу схвильованість чоловіка. легка втома відчувається у рядках: "сеньйорито, вогонь на плечі - осінь, ви і осінній " адже для героя настала пора, "коли стало любити важче, і солодше любити " здавалося б, усе минулося. але ні. загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша «осінь зійшла по плечі», то тепер — «вогонь по плечі». коханню підкоряється будь який вік.
Популярно: Українська література
-
lavelas200817.02.2021 23:58
-
kornsergo2323.02.2022 20:33
-
Vera2000010.02.2021 16:59
-
ilyapolitykin22803.02.2021 13:53
-
LedyKoshka21.12.2020 09:43
-
садагат220.05.2020 06:58
-
myloveislikeyou23.02.2021 17:40
-
опалссио16.05.2020 10:52
-
КотикОцелотик122.04.2022 09:15
-
Novaya2214.12.2021 04:44