Регистрация
ktuj240
Есть ответ 👍

Сочинение героїчні вчинки дітей в історії

169
250
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Kuса
Kuса
4,6(70 оценок)
Під час небезпеки, коли країні загрожує ворог, весь народ стає на захист. навіть діти намагаються бути корисними. такий народ можна вважати могутнім і непереможним.олександр олесь у вірші «печенізька облога києва» оповідає про цікавий випадок в історії київської русі. поет описує облогу києва: наче хмара, бідний київпеченіги облягли,загриміли всюди сурми,тарабани загули.люди не могли вийти з міста, почався голод. князь святослав із військом на той час був у болгарії і не знав про облогу. довго міркували кияни, як попередити князя. і тут знайшовся хлопець, який знав мову печенігів і був готовий ризикувати. йому вдалося обдурити ворога, вдавши із себе печенізького хлопця. маленький герой добіг до дніпра і поплив на той берег. коли печеніги помітили це, то почали стріляти з луків. тільки хлоп’я вже було далеко: а мале хлоп’я давно вжестепом котиться-летить…сяють вогниками очі,серце пташкою тремтить.йому вдалося знайти й попередити воєводу претича. київ було врятовано. хлопець здійснив справжній героїчний вчинок. країна може пишатися такими дітьми. вони здатні не тільки захистити, але й відродити її.
DimaLim
DimaLim
4,6(99 оценок)

Хтось Мухам набрехав,

Що на чужині краще жити,

Що слід усім туди летіти,

Хто щастя тут не мав.

Наслухались дві Мухи того дива

(Про се найбільше Чміль гудів).

— Тут,— кажуть,— доля нещаслива,

Дурний, хто досі не летів!

Покиньмо, кумо, Україну,—

Нехай їй хрін!

Та помандруймо на чужину,

Аж до веселих тих долин,

Де доля кращая витає

І, може, плаче, нас ждучи…

Зими там, кажуть, не буває,—

Гуляй, безпечно живучи! —

Так одна Муха-цокотуха

Базікала з кумою вдвох,—

Коли поглянуть на горох —

Сидить Бджола та мовчки й слуха.

— Здоровенькі були! —

Обидві Мухи загули.—

От добре, що зустрілись з вами…

А нуте й ви збирайтесь з нами! —

На це Бджола сказала їм:

— Шкода! Я рідну Україну

Не проміняю на чужину,

Нехай се щастя вам самим.—

А Мухи разом задзижчали:

— Ось годі, не кажіть!

Жили ми тут — добра не знали,

Бодай би так не жить!

Не то пани, дурні селяни —

Усяке шкодить нам;

Щодня таке життя погане,—

Колись так буде й вам.

— Ні, я сього не сподіваюсь,—

Сказала їм Бджола,—

Мені шаноба скрізь була,

Бо я без діла не тиняюсь.

А вам —

Однаково, що тут, що там,

Ви ні на кого не жалкуйте;

Обридло тут — туди мандруйте

На втіху павукам.

Я про охочих до мандрівки

Давно сказать хотів:

Хто дома зледащів,

Тому не жаль домівки.

Діди мовляли їм колись:

Ідіте, ринде,

Куди інде,—

Нащо ви нам здались?

Там, може, вас не знатимуть,

То й риндою не зватимуть.

Популярно: Українська література