от етого зависит моя жизнь 1. Коли з'явилися села й міста на території України?
2. Назвіть відмінності між містом і селом.
3. Які міста в різні часи розвитку українських земель були най-
більш розвиненими?
4. Коли почався промисловий розвиток українських міст?
5. Чому роль міст у господарському жит-
ті із часом зростає?
6. Чому тривалий час у вигляді сіл майже не відбувалося змін?
7. Чи можна стверджувати, що село є «душею народу»?
​

Объяснение:

1. Коли з’явилися села й міста на території України?

Появу міського життя на території України деякі історики пов’язують із часами трипільської культури.

2. Назвіть відмінності між містом і селом.

Різниця між містом і селом

Отже, населені пункти відрізняються перш за все своїми розмірами. Територія, яку охоплює місто, набагато обширніше. Відповідно, і людей в ньому живе набагато більше. Щільність населення в місті дуже висока. Адже якщо в селі переважають приватні будинки з просторими ділянками, то житлом більшості городян є квартири в багатоповерхівках.

Ці високі житлові будинки та інші будівлі розташовуються в місті на широких вулицях і проспектах, де зазвичай відбувається активний рух автотранспорту. При цьому дорога є, як правило, асфальтованою, в той час як проїжджі шляхи в селі переважно ґрунтові, часто в не дуже хорошому стані. Тротуари для перехожих, як в місті, в селах відсутні.

Відмінність міста від села полягає в наявності тих чи інших об’єктів життєзабезпечення.

Наприклад, лікарні в селах не будуються. Добре, якщо діє медпункт. Швидка до з міста може настигнути не надто швидко. Школа також є не у всіх селах, і добиратися до найближчої буває складно через перебої з транспортом.

У місті багато різного роду магазинів. У селі ж часто є єдиний магазин, а в самих маленьких поселеннях відсутній і він – продукти та інші товари привозять для жителів за певним графіком. У містах є готелі і ресторани, салони краси і бари, адміністративні будівлі і великі офіси. Все це відсутнє в селах.

Крім того, в місті є багато місць, які дозволяють цікаво провести дозвілля.

Це: виставки; театри; будинки культури; атракціони; спортивні комплекси.

У селі ж головним і часом єдиним розважальним закладом є невеликий клуб із застарілим обладнанням.

Але незважаючи на брак багатьох благ цивілізації, село – це місце, де можна бути ближче всього до природи. Мальовничі пейзажі, спокійна атмосфера, чисте повітря… Заради цього багато хто хотів би мати або мають свій «будиночок у селі». Плюс екологічно чисті, зняті з власної грядки продукти.

Тут варто зазначити, що ведення городнього господарства, а також вирощування всілякої живності і заняття промислами часто є для сільських жителів гострою необхідністю, адже робочих місць в маленькому селищі часом просто немає.

У місті можливостей працевлаштуватися і достатньо заробляти набагато більше.

Міські зарплати вище, при цьому сфера діяльності найчастіше не пов’язана з сільським господарством. У селі люди працюють на полях, фермах, зернотоках.

У чому різниця між містом і селом, якщо торкнутися питання забезпечення жителів побутовими зручностями? Треба сказати, що в цьому відношенні городянам пощастило більше – багато квартир забезпечені необхідними комунікаціями (хоч і платити за них доводиться чимало). У селах же не у всіх будинках проведена вода або підключено газове обладнання.

Варто згадати і ще про один істотний момент.

У місті легше загубитися серед людей.

Навіть найближчі сусіди можуть нічого не знати один про одного. У селі ж від громадської думки не сховатися. Там кожна людина зазвичай знаходиться під пильною увагою оточуючих.

3. Які міста в різні часи розвитку українських земель були найбільш розвиненими?

За Київської держави, Київ був одним із найбільших міст Європи. У той самий час активно розвивалося міське життя на західноукраїнських землях. Найшвидше розвивався Львів, який на кілька століть став найбільшим містом на українських землях, важливим центром торгівлі та ремесла

4. Коли почався промисловий розвиток українських міст?

У ХIII  ст. після монгольської навали Київ на тривалий час занепав. Хоча загалом його вигляд залишався незмінним аж до XIX  ст. Занепадали й  інші міста Наддніпрянщини.

У той самий час активно розвивалося міське життя на західноукраїнських землях. Тут міста, подібно до західноєвропейських міст, мали вузенькі вулички, кам’яні будівлі, центральну ринкову площу, кафедральний собор, ратушу тощо. Найшвидше розвивався Львів, який на кілька століть став найбільшим містом на українських землях, важливим центром торгівлі та ремесла.

5. Обговоріть у групах. Чому роль міст у господарському житті із часом зростає?

Розвиток промисловості і торгівлі.

6. Чому тривалий час у вигляді сіл майже не відбувалося змін?

Руйнівних змін у зовнішньому вигляді українські села зазнали за часів комуністичного режиму, коли влада намагалася «стерти межу між містом і селом». Так, в українських селах було зруйновано тисячі церков, з’явилися клуби, багатоповерхові житлові будинки міського типу, централізоване газопостачання та водопроводи. Однак такі заходи лише призвели до масового переїзду селян до міст, де умови життя й роботи були кращими. У 1970— 1980-ті рр. з карти України зникли тисячі сіл. Економічні негаразди 1990—2000-х рр. не додали життєвих сил українському селу.

7. Чи можна стверджувати, що село є«душею народу»?

Індивідуально.

1)Шелли вышла на парад танцевать свой хитпарад

2)Шиле верде украина ва гермонике

3)Маладой уже богатый завтра еду в эмираты

4)мангеке шаринган

5)цукуеми

6)трали вали это мы не проходили это нам не задавали

7)спроси у мамы

Именно в период великой отечественной войны в вооруженных силах нашей страны впервые появились женские боевые формирования2. на основании постановлений государственного комитета обороны (гко), образованного 30 июня 1941 г., в одном только 1942 г. было проведено три массовые мобилизации женщин. первая мобилизация, согласно постановлению гко от 25 марта 1942 г., направляла 100 000 девушек-комсомолок в части противовоздушной обороны страны для замены ими красноармейцев-телефонистов, радистов, разведчиков-наблюдателей за воздухом зенитной артиллерии и других мужских военных должностей (док. n 1). вторая мобилизация 15 апреля 1942 г. отправила на фронт 30 000 женщин для несения службы в войсках связи. женщины заменяли мужчин-морзистов, работников полевой почты, экспедиторов, телеграфных техников, делопроизводителей, чертежников, писарей, санитаров (док. n 2). однако менее чем через неделю постановлением гко от 18 апреля 1942 г. была объявлена третья мобилизация женщин для обороны страны и замены военнослужащих мужчин в военно-воздушных силах страны3 . на этот раз 40 000 женщин направлялось на должности специалистов административно-хозяйственной службы (завскладов, шоферов, трактористов, поваров, кладовщиков, счетоводов), а также в войска связи, дополняя предыдущий призыв. часть мобилизованных женщин подлежала обучению и направлялась на фронт спустя 1,5-2 месяца, другая часть, распределяемая в подразделения обслуживания, отправлялась немедленно после призыва.