Регистрация
dedovdima14
18.02.2021 09:06
Литература
Есть ответ 👍

Фан-Фікшн до новели О.Генрі "останній листок"

ОТ ​

292
418
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

дима2721
дима2721
4,8(22 оценок)

Гончаров Владислав

Для того, щоб Джонсі захотіла жити, Берман намалював листок плюща. У цей вечір йшов холодний дощ, художник сильно замерз, а містер Пневмонія тільки цього і чекав. Літній чоловік був хорошою здобиччю для виснажливої хвороби.

Зранку Сью зайшла до кімнати Бермана, щоб розповісти про дивний останній листок плюща, який не хотів падати на землю і вже зробив свою гарну справу: Джонсі вирішила, що треба боротися за життя. Вона побачила жахливу картину: Берман лежить на підлозі, у руках тримає пензля, обличчя його у фарбі, як у Мікеланджело під час роботи над фрескою « Сикстинська капелла». Юна художниця зрозуміла, чому не падає лист плюща, хто його намалював. Вона до Берману лягти у ліжко, добре вкутала його і принесла бульйон, а ще попросила лікаря, що оглядав Джонсі, подивитися його.

Лікар оглянув Бермана й спитав: « Чи є у тебе якась мрія?». На що Берман відповів, що мріє намалювати шедевр.

« Свій шедевр ви вже намалювали. Ваш лист плюща врятував дівчині життя. У вас є шанс вилікуватися. Для цього потрібно лише сильно захотіти й мати мрію»,- сказав лікар.

Важко прийшлося Сью, адже їй прийшлося доглядати двох хворих, але вона не сумувала, а тільки раділа з того, що всі живі. Щоб дістати гроші на лікування, дівчина зробила виставку ранніх робіт Бермана і свої. Спочатку роботи не продавалися. Одного разу на цю виставку зайшов подивитися відомий колекціонер. Йому так сподобалися роботи, що він заключив контракт із Сью.

Пройшов час, Берман сказав, що йому краще. Джонсі та Сью дуже зраділи й покликали лікаря. Лікар оглянув хворого й здивувався: « Мабуть вам дійсно суджено зробити ще один шедевр. Можу вас привітати: містер Пневмонія переможений. Мені більше нема чого робити у вас.»

Зрозумівши, що кожну мить треба цінити, Берман та Джонсі взялися за роботу. Через декілька місяців вони вже влаштовували нову виставку. Найкращою роботою Джонсі на цій виставці була картина « Неаполітанська затока»

Xa4Men771
Xa4Men771
4,4(100 оценок)
Рассказ начинается с описания июльского дня. только на удивление наблюдательный человек спосо­бен найти различия в цвете утренней зари и солнца. в моем представлении солнце желтое. оно еще мо­жет быть ярким или не . у тургенева же оно «не огнистое, не раскаленное, как во время знойной засухи, не тускло-багровое, как перед бурей, но свет­лое и -лучезарное». цвет небосклона у авто­ра «легкий, бледно-лиловый». а облака, про которые мы чаще всего говорим, что они есть или нет на небе, у автора словно живые, и все такие разные. от его острого глаза не укрывается ни одно изменение в форме и цвете облаков. автор подметил даже зако­номерность, с которой они появляются на небе: «око­ло полудня обыкновенно появляется множество круг­лых, высоких облаков, золотисто-серых, с нежными белыми краями…» запахи летнего воздуха автор передает с такой точностью, что кажется, будто на самом деле чувству­ешь их. сразу вспоминается лето и то, как мы с ба­бушкой, голодные, уставшие, возвращаемся с поля, а вокруг — спелые колосья пшеницы.

Популярно: Литература