Контрольна робота В.Симоненко "Ти знаєш, що ти - людина?" (Тест) В житті, на думку В. Симоненка, кожна людина не може вибирати: *

1) друга
2)дружину
3) матір
4) кохання

Які події траплялись з Софійкою, коли вона одягала коралі? *

1) подорожувала в минулому;
2) подорожувала в майбутньому;
3) ставала невидимою;

Поезія починається розмовою В. Симоненка з сином про те, що він, підрісши: *

зобов’язаний допомагати своїй матусі
доглядатиме худобу
вирушить у життєву дорогу
буде сидіти вдома
У людини єдина (за поезією В. Симоненка): *

1) думка
2) усмішка і мука
3) радість
4) горе

Хто у майбутньому виявився власником ресторану, де дівчинка зустрілася з Вадимом? *

1) Вадим
2) Чоловік Сніжани
3) Сашко
4) Батько Вадима

Що було знайдено у стіні будинку? *

1) золоті монети
2) фотографію дівчаток
3) годинник

Із цегли Фрідріх виробляв: *

1) посуд
2) ляльок для дітей
3)прикраси

Фрідріх полюбляв показувати фотокартку, на якій можна було побачити: *

1) його самого, молодого і красивого
2) русяву жінку з усмішкою на обличчі
3) двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках

У своїй поезії В. Симоненко "Ти знаєш, що ти - людина?" проголошує, що кожна людина повинна мати право на: *

1) свободу;
відпочинок;
2) отримання приватного житла.

Читач під впливом вірша"Ти знаєш, що - ти людина?" намагається: *

1) надати до всім, хто її потребує;
2) розпочати пошуки щастя;
3) переглянути своє ставлення до життя.

Софійка навчається у 7 класі, часто читає й перечитує відому казку про: *

1) про Попелюшку
2) про Русалоньку
3) про Червону Шапочку
4) про Дюймовочку

Шафа переносить в той час, *

1) який забажає потрапити мандрівник
2) який відображено на фото
3) який згадано в листі
в дитинство

205

449

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

danilyakimov1

Українська література

4,6(7 оценок)

Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві.
Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і землю, то його черствість
де й дівається: “Як радісно тебе загрібати до купи, в одні руки…”
Калитка сам не доспить і родичам, наймитам не дає часу на відпочинок, бо вважає, що праця – то гроші, багатство: “Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”.
На думку Калитки, далеко не заїдеш на одній ощадливості, тому він шукає інших шляхів збагачення. Він обдурить кого завгодно. Це й погубило його, адже той, хто обдурить іншого, обов’язково сам пошиється в дурні.
Калитка ж спробував обдурити шахрая досвідченого, та той йому, замість грошей, підсунув мішок з чистим папером.
Герой п’єси, доведений
до відчаю, вирішує покінчити зі своїм життям. Але коли вийняли з петлі, він говорить: “Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!”
Герасим засліплений жадобою, тому й сам винен у тому, що з ним сталося. Життя для нього нічого не варте. Це потворне явище у будь-який час і в будь-якому суспільстві.