Вызначте наслідки Грюнвальдської битви для литовсько-руських земель, для Європи

280

301

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

карина5647

История

4,5(9 оценок)

Союз Королевства Польского и Великого княжества Литовского под предводительством короля Владислава II Ягайло и великого князя литовского Витовта одержал решающую победу над войском Тевтонского ордена. Большинство рыцарей ордена было убито или взято в плен. Несмотря на поражение, крестоносцы смогли выдержать двухмесячную осаду столицы и понесли лишь незначительные территориальные потери в результате Торуньского мира 1411 года. Территориальные споры продолжались до заключения Мельнского мира 1422 года. Тем не менее Тевтонский орден так и не смог оправиться от поражения, а жёсткие внутренние конфликты привели к экономическому упадку. Грюнвальдская битва привела к перераспределению баланса сил в Восточной Европе и ознаменовала восход польско-литовского союза до уровня доминирующей военно-политической силы в регионе.

AlexCameron

История

4,4(66 оценок)

Объяснение:

Землеволодіння

У другій половині XVII ст. зростало землеволодіння козацькі старшини, яке існувало у двох формах:

• приватно-спадковій, що не залежала від службового становища;

• тимчасово-умовній — землі віддавалися за службу на певний строк або "до смерті".Сільське господарство

Основною галуззю економіки Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України було рільництво.

Основною системою в рільництві залишалося трипілля.

Сільськогосподарськими знаряддями праці були важкі плуги, колісні та безколісні сохи, однозубі й тризубі рала.

На більшій частині краю сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес гречку.

Значно розширилися посівні площі, що зумовлювалося постійним зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію.

Поряд з хліборобством селяни вирощували різноманітну городину та технічні культури (льон, коноплі, тютюн тощо). Розвивалося і садівництво.

Значного поширення набуло тваринництво. У маєтках козацької старшини налічувалися тисячі голів великої рогатої худоби, коней, овець тощо. Дедалі більше уваги приділялося виведенню нових порід великої рогатої худоби, коней тощо.Ремесло

У другій половині XVII ст. розвивалися ремесла. Найбільшого поширення набуло ковальство, теслярство, ткацтво, шевство тощо. В цей період існувало вже 270 різних ремісничих спеціальностей.

Великі міста — Київ, Чернігів, Полтава, Ніжин — стали важливими промисловими і торговими центрами. У них виникали нові ремісничі спеціальності та цехи.

З часом на базі міського ремесла поступово формувалися мануфактури.

Початкові форми мануфактур — це дрібні підприємства, в яких використовувалася ручна реміснича техніка, але вже існував поділ праці.

До таких мануфактур належали підприємства, що виробляли залізо (рудні), скло (гути) тощо. Мануфактурна система утворилася внаслідок втягування в товарно-грошові відносини господарства феодалів.

Протягом другої половини XVII ст. в багатьох містах Лівобережної та Слобідської України виникли нові ремісничі спеціальності та цехи. Ремісники виготовляли товари для місцевих потреб та для продажу.