Сенкан у якому б висловили своє враження від повісті Митькозавр із Юрівкиабо Химери лісового озера
143
317
Ответы на вопрос:
Вір не вір, а не кажи: «брешеш» i народився я на світ, як їдного рання моя ненька забагла шпаків на снідання. а я, хлопець-молодець, мами, серед лісу відпитав дупло зі шпаками. в дупло руку — не йде, голови не впхаю, сюди-туди край дупла — та й сам улізаю. ходжу голий по дуплі… шпаченят до ката! я в пазуху й загорнув тії шпаченята. вилізати б, так не я й домудрувався, лиш сокиру притащив, з дупла прорубався. гиц із дуба на коня! кінь собі брикає, а сокира моя все зад йому рубає. нагадався за сім миль, назад подивився, а у коня, як на сміх, лиш перед лишився. я і взявся йому зад з верби підправляти, і підправив, та й заліг на годинку спати. а кінь ходить по траві, і перед пасеться, а зад росте та й росте, аж до неба пнеться. а для моїх шпаченят того було й треба — додряпались по вербі до самого неба. пробудився — до шпаків — та де вже до аж на небі половив свої ото знову до верби! а верба й пропала, бо коняка напаслась та й, знать, побрикала. щастя тілько, що святі не горшки ліпили, але якось на той час гречку молотили. розказав я їм біду, випросив полови та з полови ізсукав мотуз прездоровий. вп’яв до неба та й униз! мені й горя аж до низу на сім миль мотуза не стало. згори й кажуть, що скачи! але я не хочу, що вгорі собі урву, то внизу надточу. і спускаюсь собі вниз, мало й остається, ще б урвати кілька раз, а мотуз не рветься. і висів я кілька літ, мамина дитина, і висохла, як дупло, уся середина. а рій якось пролітав та туда й забрався, наніс меду, щільників, розхазяювався. наніс меду кілька пуд, ну його з бі мотуз рветься — я в багно чуть не з головою. а тут якось по багні і качка ходила, на набрела, гніздо собі звила. яєць много нанесла. за дітей , аж нечистая несе голодного вовка. та фурнула з голови, а той завинувся, поїв яйця та й на чуб хвостом обернувся. а я за хвіст: «гуттю-га! » а вовк налякався та як скочить — я і — гоп! на світ показався! ii і ото вже я підріс, літ десяток було; дід ходив ще без штанів, а батька й не було. то, бувало, коли хто в гості запрошає, то дід сяде на полу та мене й питає: «а хто ж, сину, піде з нас? » то я його гладжу: «та хто б, — кажу, — не пішов, все то їдно, — кажу. — або я піду туди, а ви сидіть, діду; або ви собі сидіть, а я туди піду». а зимою холодно, нічим затопити, то й питається дідунь: «що, сину, робити? » а що ж, — кажу, — тра комусь їхати в дубину! » то, бувало, й каже дід: «хто ж поїде, сину? » то я й кажу: «хоч сидіть, а я не поїду! хоч посиджу я за вас, а ви їдьте, діду! » то, бувало, й їде дід… а раз таки, в біса, потягнувся вже і я за дідом до ліса. тілько входимо у ліс, аж купа ломаччя! я сокирою гу-гуп! — заєць з-під ломаччя. а ми собі не страшкі «гуттю-га! » — на зайця! та живенько до ломач — аж там сиві яйця. «заберімо! » — «заберім! » зважили дрючками, то насилу що згорнув у шапку руками. ото я їх і приніс, а в нас на ту пору розквокталася свиня, квокче коло двору. «пійміть, діду! » дід пійняв, посадив на яйця… то ми мали шість волів, як орлів, від зайця. зараз таки й запрягли, припічок зорали, то такого ж, кажу, ми того хліба що як то вже нам женців прийшлося збирати, то безрукая якась сама прийшла жати. і нажала ж вона нам та кіп наскладала, і стебла вже не було, а та іще жала. «а що, сину? — каже дід. — треба спогадати, а де-то ми ті скирти будем закладати? » то, бувало, я сиджу та й дідові раджу: «адже у нас комин е, на комині! — кажу. — на комині як складем, то й не тра сушити, а на печі, як бог дасть, будем молотити! » то, бувало, святий хліб аж комин їдна тілько нам біда, що вклюнулись миші. а кіт якось на полу із дідунем грався, від дідуня гиць на піч, в закутку закрався… та як хвостом замахнув — жиди б його з’їли! — то в помийницю скирти так і полетіли!
Популярно: Українська література
-
Kovalenko2001N28.05.2022 21:43
-
lagodaviktoria223.09.2022 01:07
-
jijafhv463615.01.2023 07:24
-
bolotovaanna711.01.2022 07:14
-
амон228821.02.2021 21:21
-
sasha23z24.04.2023 01:31
-
Vitaliy5555515.04.2020 14:42
-
Любимая010508.10.2020 01:15
-
matsunichivan23.03.2023 10:22
-
VeshkinRuslan20.06.2021 18:16