найти книгу! Автора и названия не знаю,но знаю что в этой книге есть герои: Влада,Гришка,Леший и девочка может ещё кто есть.
Ещё есть строки "давай давай говорливая подначивает девочку замахал руками гришка " и "леший отвернулся от гришки,повернувшись лицом к девочке"

107

134

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

badery346

Литература

4,8(17 оценок)

Автор Чехов А. в рассказе под названием "Гриша" повествует о познании мира малышом-двухлетним мальчиком.

Главные герои:

заботливая, однако не вполне умная мама;

легкомысленная безответственная няня;

маленький мальчик Гриша.

Глазами маленького ребенка мир показан в этом рассказе. Малыш доселе жил в доме со своей семьей. Мама заботилась о нем, а папа был строг и постоянно находился в своем кабинете, куда заходить Грише было запрещено. Когда он впервые с няней вышел на улицу, окружающий мир поразил его воображение. Он побывал в гостях у ее родственников. Впечатлений было весьма много, он даже не мог заснуть, поэтому мама подумала, что ребенок заболел и даже дала ему выпить касторки.

Рассказ учит любить детей, заботиться о них и понимать их непосредственный красочный внутренний мир.

Объяснение:

feliz3600

Литература

4,4(58 оценок)

Дивлюся в зоряне небо. Воно таке красиве! А скільки яскравих

зірочок сяє! Усі вони можуть про щось розказати, тільки треба їх почути.

Зоря — це чиясь доля. Мабуть, і Шевченкова зоря дивиться на нас із

високого неба. Що може вона розповісти про дитинство Тарасика?

Народився хлопчик у кріпацькій родині. Сім’я жила дуже бідно.

Стара, але біла хата, яблуня біля неї, квітник, верба... Тут і ріс допитливий, мрійливий Тарасик. Хлопчик любив співати й малювати. А одного разу захотів знайти ті залізні стовпи, що небо підпирають. Ці всі моменти життя і є золотими зорями дитинства.

Таке високе над Тарасиком небо, та ось одна зірка заплакала. Це померла мама. І заплакало від болю дитяче серце. Через два роки ще одна зірка згасла. То пішов із життя батько. Глибокий жаль сповнив душу Тараса. І полилися «тяжкі сльози». Навіть зорі заплакали разом з хлопчиком.

Нема батьків, а жити треба. Нелегко сироті у світі. Доводилося

виконувати різну роботу: пасти худобу, мити посуд, носити воду

школярам, допомагати дякові...

У вірші «Мені тринадцятий минало...» поет згадує про цей ранній

період свого життя та про подругу дитинства Оксану. Вона була

справжньою світлою зірочкою. Діти довіряли одне одному, ділилися

враженнями, разом мріяли про краще життя...

Дивлюсь в зоряне небо. Воно красиве й високе! Серед багатьох зірок

яскраво світить золота зоря Тарасового дитинства.