Образи діда Платона і Савки, Їхній моральний урок для солдатів -Назвіть головних героїв твору. Що вам про них відомо?
– Назвіть прізвища другорядних героїв твору
– Яким на початку твору показано Петра Колодуба?
– Ким був Петро Колодуб до війни?
– Ким є Петро Колодуб на війні?
– Про що просять солдати свого командира перед боєм?
– Навіщо це їм потрібно?
– Чи намагалися солдати пояснити чому вони тікають? Що відчували вони? Зачитайте цитату на підтвердження власної думки
– Хто такі дід Савка і дід Платон? Чим вони займалися?
– Хто вплинув на патріотичні почуття головного героя?
– Як природа реагувала на відступ солдат? Підтвердіть свою думку цитатою з тексту
– Як ви вважаєте, чому в діда Платона текли сльози, коли він перевіз солдат і вони пішли в лози?
– Чим завершується оповідання?
– Чи можна вчинок дідів Платона і Савки назвати подвигом? Чому?
– Прочитайте слова діда Платона: «Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока та бистра, як Дніпро, друга, як Десна ось, третя, як калюжка – по-кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке, неначе, звиняйте, віл покропив». Як ви їх розумієте?

138

329

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

dakusy2006

Українська література

4,8(1 оценок)

Історична основа «Чорна Рада»: події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до «чорної» ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»). Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по до то до польської шляхти, то до турків і татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася «чорна» рада, за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка покарано. Пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джерела, літописи, зокрема «Літопис Самовидця». У романі діють реальні історичні особи — Яким Сомко, Василь Золотаренко, Павло Тетеря, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич. Головні герої «Чорна Рада»: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Василь (Васюта) Золотаренко, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький, запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам, його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і донька Леся; Божий чоловік. Композиція «Чорна Рада»: роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна). Оригінальним композиційним прийомом (стрижнем) у творі є романтичний образ дороги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kulish-pantelejmon/3357-analiz-chorna-rada-pantelejmon-kulish Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Объяснение: