Есть ответ 👍

Які були наслідки другої світової війни для України​

205
211
Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

drunkbear
4,6(99 оценок)

Значна частина з них – безповоротні втрати. Фронтові втрати — понад 3 млн. військовослужбовців; втрати радянських та антирадянських партизанів у боротьбі між собою й з окупантами; втрати цивільного населення під час бойових дій, через виснаження та хвороби, від терору окупантів.

vityabro13
4,8(43 оценок)

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Найтяжчі – демографічні. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. Демографічні зміни такого характеру відбулися внаслідок взаємодії багатьох чинників: мобілізації значної частини чоловічого населення та їх масової загибелі; депортацій 1939–1941 та 1943–1945 років; загибелі мирного населення на теренах воєнних дій; евакуації у тилові регіони СРСР на початку війни; масового знищення нацистами та їхніми союзниками значної кількості військовополонених і цивільного населення; депортацій працездатного населення на примусові роботи до Німеччини; жорстокого протистояння сил руху опору в німецькому тилу; високої смертності під час окупації від голоду та хвороб; значного зменшення народжуваності тощо.

samiragubai
4,5(4 оценок)

1.в великом переселении народов участвовали в том числе и древние славяне, наряду с германскими , такими, как готы (в древних источниках есть упоминания готов и славян, взаимодействовавших друг с другом, например, король готов германарих брал со славян дань). где была прародина славян, точно не выяснено наукой, но славяне расселились в восточной европе в v-vi веках, вытеснив более древние народы. позднее они разделились на западных, восточных и южных славян, а эти три группы, в свою очередь, на известные нам сегодня народы.

2.в vi в. славяне неоднократно совершали военные походы против крупнейшего государства того времени — византии. от этого времени до нас дошел ряд сочинений византийских авторов, содержащих своеобразные военные наставления по борьбе со славянами. так, например, византиец прокопий из кесарии в книге «война с готами» писал: «эти племена, славяне и анты, не одним человеком, но издревле живут в народоправстве (демократии), и поэтому у них счастье и несчастье в жизни считается делом общим… они считают, что только бог, творец молний, является владыкой над всеми, и ему приносят в жертву быков и совершают другие священные обряды… у тех и других один и тот же язык… и некогда даже имя у славян и антов было одно и то же». византийские авторы сравнивали образ жизни славян с жизнью своей страны, подчеркивая отсталость славян. походы на византию могли предприниматься только крупными племенными союзами славян. эти походы способствовали обогащению племенной верхушки славян, что ускоряло распад первобытно-общинного строя. на образование крупных племенных объединений славян указывает содержащееся в летописи предание, повествующее о княжении кия с братьями щеком, хоривом и сестрой лыбедью в среднем поднепровье. по имени старшего брата кия якобы был назван основанный братьями киев. летописец отмечал, что такие же княжения были и у других племен. считают, что эти события произошли в конце v—vi вв. н. э.

Популярно: История