Прочитати текст, виконати завдання до нього (окремі розділові знаки пропущено) 10. (1) Стояла в селі дзвіниця. (2) Радість чи горе, свято чи урочистість лунав той сто дзвін сумно й весело, задумливо чи бурхливо, траурно або вогнисто на всенький світ. (3) І от прийшли татари-ординці. (4) Спалили село старих та дітей знищили молодих забрали в неволю… (5) Тільки дзвіниці не вдалося їм зруйнувати крізь землю провалилася. (6) І як прислухатись або прикласти вухо край берега, біля водиці, то чути звуки лунає десь із глибини сто дзвонна мелодія. (7) У пожарищах війн руйнувалися мури й фортеці горіли храми й палаци нищилися фрески і мозаїки попелілися картини, літописи, книги… мільйонами гинули самі люди. (8) Дивишся в її незмірну глибінь дна не видно (Є. Колодійчук).
А) Позначте речення, яке відповідає схемі:
Б) Позначте речення, в яких уживається тире.
В) Позначте речення, у якому друга частина містить додаткове повідомлення

156

491

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

avatarmeri15

Українська мова

4,5(68 оценок)

якось взимку ми з батьками приїхали до їхніх друзів у чудове приморське містечко бердянськ. взагалі-то, це курорт державного значення, з цілющими морськими грязями, вузькою смужкою піщаної коси, що на кілька кілометрів врізається в морський простір, пляжами, парками розваг. влітку він, мабуть, потопає в зелені та повниться дзвінкими голосами відпочивальників. та я гуляв містом холодною безсніжною зимовою дниною, і вона справила на мене неабияке враження.

частина міста розташована на горі відносно берега моря, цей район так і називається між людей. там знаходяться промислові підприємства та житлові квартали. проте найкраще, що є в тому районі – це вид, що відкривається перед очима. з гори увесь бердянськ лежить перед тобою як на долоні – будинки та дороги, головна алея, що веде до пляжу, набережна. прямо від місця, де я стояв, від оглядової площадки, широка вулиця, що починалася це зі сходів спуску з гори, пролягала крізь центр міста і доходила аж до моря. море – це те, що вражає найбільше, навіть зимою. безкрайній простів, що впирається лише у горизонт, зліва направо, скільки сягає погляд,. таке свіже прозоре повітря, така воля для очей! того дня море якраз почало відтаювати, звільнятися з крижаного полону.