Есть ответ 👍

1. Речення якого рядка відповідає схемі [ , ( ), ], ( ). А) Ще не вродився той, хто все порвати б міг, що зв’язане народами й віками.
Б) Лише завзяті лісоруби, яких стежина привела, присядуть біля джерела, де клен
шумить зеленочубий.
В) Чую, як в гніздах ворушаться птиці, як прибуває вода у криниці.
Г) Куди голка, туди й нитка.
Д) Ота весняна золота бджілка вкинула в хату щось таке, від чого білі стіни під
низькою оселею осміхнулися.

2. Сполучним словом поєднані частини складнопідрядного речення
А) Ви знаєте, як пахне хліб диханням сівача, вогнем безсонних діб?
Б) А я люблю, як в вечірній час сопілка заспіває переливна.
В) Доріжка була така вузька, що зелене гілля вгорі сходилось докупи й закривало
небо.
Г) Внизу коло самої греблі, що прилягала до мосту, росли густі очерети.
Д) Щасливий тим, що живу тобою, Вітчизно рідна – земле сподівань.

3. Підрядне з’ясувальне є в реченні
А) А навкруги так тихо, що росинка з листа не скотиться.
Б) Є такі гірські вершини, що сягають аж під зорі.
В) Все, що відбувається в світі природи, має свій смисл.
Г) Коли вже народився ти поетом, – за все відповідай у цім житті.
Д) Зорею станьмо для людей отих, яких на світі вже нема. в живих.

4. Складнопідрядне означальне речення є в рядку
А) Місяць повис над ставом, нитку сріблясту в’яже, щоб таємниці неба і землю
людей з’єднати.
Б) Під тихе рипіння морозу я казку стару пригадаю, як тихо шепочуться лози весною
в подільському краю.
В) У досвітньому небі сизіли далекі пера непорушних хмар, наче над цією землею
летіло з усіх усюдів безліч перелітних птахів.
Г) Як одступиш од гармат на аршин, то вона од тебе на сажень.
Д) Туди, де образи кохані, душа окрилена летить.

5. Підрядне дії є в рядку
А) Здоровий садок слався зеленими хвилями за домом на гору, скільки можна було
скинути оком.
Б Квітує день на радощах б)уття, що нам кують зозулі із ліщини.
В) Як тільки займеться десь небо з другого боку, встає зараз червоний туман і
розгортає крила.
Г) Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль і сяйво без зірок.
Д) Пташки, що влітку так співали, у ірій вже повідлітали.

6. Підрядна частина місця є в реченні
А) Щасливий той, хто виріс на Дніпрі, перетинав його бистрінь глибоку.
Б) Десь високо в небі, під самими зорями, що вже меркли і гасли, погуркував літак.
В) Намалюй мені ніч, коли падають зорі.
Г) Як радію за ту людину, що загублену радість знайшла.
Д) Посеред ріки, де протікала бистрінь, зашипів, увігнувся і тріснув кількома
сліпучими промінцями ясний лід.

7. Підрядне часу є в реченні
А) Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не
вміщалися в ньому.
Б) Бо коли над сонцем заплететься хмарка, а у серце стукне копитом зима – не
нарвеш ти квітів у пожовклім парку, не нарвеш ти квітів, коли їх нема.
В) Де б у світі я не мандрував, завжди прохолодою сріблиться в пахощах густих
калин і трав дзвонкова одстояна криниця.
Г) Ми розвіяли хмари похмурі, щоб над нами сіяла блакить.
Д) Щасливий майстер, що з тяжкої брили прекрасну постать висікав на радість
людям.

8. Підрядне причини є в реченні
А) І тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони „я”.
Б) Те, що було, минулося і знову не буде.
В) Пахне, кажуть, ромен гіркотою, наче пізня дівоча любов.
Г) Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.
Д Хай сторінки мої нерівні й незграбно зверстані рядки, бо в книгу дні мої мандрівні
життя вписано од руки.

9. Підрядне мети є в рядку
А) Жнива найменше схожі на народ, хоч і вінчають битви переможні.
Б) Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
В) Бджолина сім’я над гречками гула, щоб медом іскрилися сота.
Г) Щасливий, хто сни має милі.
Д На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.

10. Підрядне умови є в реченні
А) Якщо ви любите пісні, за у гості птаство.
Б) Те, що було, минулося і знову не буде.
В) Принишкли хати, наче присіли до землі.
Г) Дерева благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краї.
Д) З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний
Прут.

11. Складнопідрядне допустове речення є в рядку
А) То не любов, яка не вміє бажати іншому добра.
Б) Всі слова на світі замалі, щоб, як хліб, дзвеніти з краю в край.
В) Десь за перевеслом горбатого обрію, що весь видимий світ зв’язав у тугий та
дозрілий сніп, зводилося сонце.
Г) Дарма що стояло тихе сонячне безвіття, листя тріпотіло на деревах вздовж
шляху.
Д) Якщо взявся іти, кінця ти доходжай.

12. Допущено пунктуаційні помилки в реченні
А) В небосхил задивившись далекий, де задумливо зорі горять, дві високі гілчасті
смереки край заснулого саду стоять.
Б) Який же хлібороб щасливий коли із печі на світанку, мов сонце випечене з
млива, ми хліба беремо буханку.
В) Коли місяць запріг небо, засіяне зорями, й сошником своїм землю орав, наша
сотня стояла дозорами біля чорної смуги Дніпра.
Г) Хто не має крил, той не злетить у піднебесся.
Д) Угорі озвалися журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ними в далекий вирій.​

291
296
Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:


шануйте старість (не з інтернета).

 

сьогодні шанування старшого покоління, на превеликий жаль, не є популярним чи модним. я вважаю, що це одна з головних проблем сучасної україни. багато художніх творів вчать нас шанобливому ставленню до старшого покоління, повазі до пращурів, але чомусь сьогодні скрізь ми бачимо зворотнє, неповагу і зневажання.

 

шанування старості в основі своїй має повагу та уважність до людини, її потреб, віку та того факту, що завдячуючи їй ми маємо наше сьогодення.   

шанування до людини народжується в родині, плекається в школі та знаходить свою реалізацію в суспільних відносинах. на жаль, сьогодні в дуже невеликому числі українських родин вчать дітей, як шанобливо ставитися до старших людей. сучасне телебачення зовсім ігнорує цю потребу в вихованні у молодого покоління  шанування до старших людей. коли подивишся, як поводяться у транспорті, в чергах зі старими людьми, то стає соромно за українців, за націю з віковими традиціями і культурою. 

 

на жаль, ставлення держави до старшого покоління також показує їх повну зневагу цими дорогоцінними людьми. і поки держава не навчиться шанувати старість, ще довго нам прийдеться вчитись на власних помилках.

 

я проти існуючої в суспільстві думки про те, що стара людина - неповноцінна. бо старіє тільки тіло, а душа завжди молода. я вважаю, що треба більше звертатись до людей похилого віку, вони наймудріші люди нашого суспільства. треба створити клуби для людей похилого віку, дати їм заняття по душі, їм щоденно.

 

вікова мудрість вчить,"що посієш, то і пожнеш". і тому наше сьогодняшнє ставлення до старшого покоління готує нашу старість. якщо ми шануємо старість, наші діти будуть шанувати нас. і не треба потім на когось нарікати, бо тільки шанування народжує шану і повагу.  

 

зрештою, все повинно змінитись. повага і шана повинні повернутись в наші родини, на нашу землю, бо без цього ми ніколи не будемо гідними свого краю, своїх пращурів, величного майбутнього. 

Популярно: Українська мова