Задания суммативного оценивания за 3 четверть по предмету «История Казахстана»
8 класс

Задание 1. Приведите в соответствие причины и последствия демографических изменений в Казахстане в первой трети XX века

1. В результате голода, холода и эпидемий (брюшной тиф, холера) в Казахстане вымерло около 2 млн. 100 тыс. казахов, что составило 49% населения. Сотни тысяч казахов откочевали за пределы Казахстана. Казахи на своей земле превратились в этническое меньшинство. 2. 2млн 300 тыс. человек голодали, около1млн. человек умерли от голода и болезней, часть населения откочевала за пределы республики. Особенно пострадали западные и юго-западные районы республики. 3. Первая мировая война, национально-освободительное движение казахов в годы Первой мировой войны. 4. Гражданская война, политика военного коммунизма. 5. 300 тыс. казахов и киргизов (четвертая часть коренных жителей Семиречья) вынуждены были бежать в Китай. 6. Коллективизация сельского хозяйства.
Причины
Последствия

[6]

Задание 2. Подведите итоги индустриализации в Казахстане с SWOT-анализа и сделайте вывод

S (сильные стороны)
W (слабые стороны)
Укажите 4 достижения индустриализации в Казахстане:

1.

2.

3.

4.
Укажите 4 недостатка индустриализации в Казахстане:

1.

2.

3.

4.
O (возможности)
T (угрозы)
Какие методы проведения индустриализации, предложенные С. Садвакасовым, могли открыть новые возможности для всестороннего развития Казахстана?

Какие методы проведения индустриализации, предложенные Ф. Голощекиным, были угрозой для всестороннего развития Казахстана?

Вывод:

[11]

Задание 3. Классифицируйте последствия формирования и функционирования командно-административной системы в 20–30 гг. ХХ века. Вставьте номера утверждений в соответствующие столбцы.
1. Государственная собственность практически на все экономические ресурсы;
2. Непосредственное правление всеми предприятиями из единого центра;
3.Централизациясистемы управления экономикой;
4. «Захват государства партией»;
5. Уничтожение гражданских свобод;
6. Унификация общественной жизни;
7. Культ личности И.В. Сталина;
8. Полный контроль партией над политическими настроениями граждан;
9. Концентрация власти внутри партии в руках узкой группы лиц - членов Политбюро и ЦК;
10. Формальный характер Советов, их вытеснение с политической арены;
11. Создание тяжёлой промышленности и военно-промышленного комплекса;
12. Достижение всеобщей грамотности населения, развитие науки;
13. Ликвидация безработицы в городах;
14. Значительное снижение урожаев и поголовья скота в первые годы коллективизации;
15. Гигантские потери людских ресурсов в результате репрессий и голода.

В политической сфере
В экономической сфере
В социальной сфере

Сделайте вывод о том, каких, положительных или отрицательных, последствий было больше. Аргументируйте свой ответ.

[4]

Задание 4. Охарактеризуйте изменения, которые произошли в сфере науки и образования в 20-30- е годы XX века в Казахстане

Народное образование
Изменения

Казахская письменность
Изменения

Развитие науки
изменения

Вывод

[4]

ВАС

228

431

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

ivanivankuznets

История

4,4(5 оценок)

Річ Посполи́та (пол. Rzeczpospolita, лит. Respublika, ст.-укр. Рѣч Посполита) — у 1569—1795 роках монархічна федеративна держава Польського королівства і Великого князівства Литовського. Займала терени сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.

Утворилася 1569 року внаслідок Люблінської унії, що об'єднала польську та литовську держави. Очолювалася виборним монархом, який мав складений титул короля польського і великого князя литовського. Керувалася шляхтою різних національностей, що становила у різний час 10-25 % від усього населення держави. Шляхта була джерелом влади і втілювала її демократичним шляхом через вибори до парламентських, представницьких та місцевих органів: сейму, сенату, сеймиків тощо. Мала високий рівень децентралізації управління. Столиця розташовувалася у Кракові (до 1596) і Варшаві (після 1596).

Одна з найбільших держав континенту в ранньому новому часі. В першій половині XVII століття, в добу своєї могутності, охоплювала територію близько 990 тисяч км²[6], на якій мешкало до 11 млн осіб різних національностей та конфесій[7]. Декларувала свободу віросповідання актом Варшавської конфедерації 1573 року, проте протягом усього існування держави домінантну позицію в ній займала католицька церква. В елітарній культурі панували латинська і польська мови, а також ідеологія сарматизму. Вела перманентні війни із сусідами: Московією на сході, Швецією на півночі, Османською імперією та Кримським ханством на півдні.

Після великого козацького повстання 1648 року, що згодом спровокувало вторгнення шведів та московитян, втратила чверть усіх територій. У XVIII столітті, через свавілля магнатів та шляхти, стала об'єктом політики сусідніх держав й опинилася під сильним впливом молодої Російської імперії. 1772 року втратила третину земель внаслідок поділів між Росією, Пруссією та Австрією. Після ухвалення Конституції 3 травня 1791 року проголошена унітарною державою, конституційною монархією. Припинила існування в результаті поділів Речі Посполитої між Росією, Пруссією та Австрією в 1793 і 1795 роках.