Испытания на безопасность новых лекарств представляют определенные опасности. В марте 2006 года шесть здоровых добровольцев приняли участие в испытании нового моноклонального антитела (TGN 1412) в Лондоне. В течение нескольких минут они страдали от полиорганной недостаточности, вероятно, из-за чрезмерной выработки Т-клетками особых веществ, которые стимулируют иммунный ответ или атакуют ткани организма. Все добровольцы выжили, но это поднимает вопросы о проведении подобных испытаний. Общество должно использовать вопросы, поднятые здесь, в сочетании с современными научными знаниями о моноклональных антителах, чтобы принимать решения об их производстве и использовании. Мы должны сбалансировать преимущества, которые дает новое лекарство, с опасностями, которые может принести его производство и использование. Только тогда мы сможем принимать обоснованные решения на индивидуальном, местном, национальном и глобальном уровнях об этическом использовании таких препаратов, как моноклональные антитела. Вопрос 1. Другим устранения необходимости гуманизации может быть введение людям антигена, а

затем влечение антител к нему. Предложите причины, почему это считается неэтичным.

Вопрос 2. Насколько приемлемо, ограничить проведения испытаний по лечению с моноклональных антител на добровольцах, которые неизлечимо больны.

129

224

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

gigi24

Биология

4,8(60 оценок)

Хордові — це найвисокоорганізованіші представники царства Тварини. Розвинена нервова система хордових тварин забезпечує певну розумову діяльність і складну поведінку, яка у високорозвинених тварин виявляється в піклуванні про потомство, утворенні родинних угруповань, в яких особини одного виду об'єднані певними взаємовідносинами.

Вони пересуваються найшвидше від усіх тварин, тому спроможні легко добувати їжу і уникати небезпеки. Завдяки досконалій системі внутрішніх органів представники типу Хордові пристосувалися до різноманітних середовищ існування: на землі, під землею, у воді.

Головною ознакою досконалості хордових тварин є наявність внутрішнього осьового скелета, який забезпечує організму надійну опору, захист і одночасно легкість. Хордові позбавлені необхідності носити важкий панцир, тому вони мають змогу нарощувати масу м'язів, розвивати системи внутрішніх органів і, найголовніше, — нервову систему, яка керує всіма життєвими процесами.

Збільшення розмірів головного мозку допомагає хордовим тваринам не лише швидко реагувати на зміни в навколишньому середовищі, тікати від ворогів або добувати їжу, а й засвоювати уроки життя.

Завдяки легкості скелета, а також його здатності рости протягом усього життя навіть найменші хордові тварини стають велетами порівняно з найчисленнішою групою безхребетних тварин — комахами. Пічкурі й карасі, миші й жаби, маленькі ящірки й найдрібніші пташки — колібрі порівняно із середніми за розмірами комахами співвідносяться навіть не як слон і людина, а як велетенський динозавр і людина.