Твір розповідь на тему (найбільша сила на світі-сила людського інтелекту) 1,5 сторінки ТЕРМІНОВО

182

204

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

sharopoamir05

Литература

4,5(13 оценок)

Відповідь:

Фантастичні оповідання Азімова «Фах» та Діани Вінн Джонс «Мандрівний замок Хаула» дають можливість поглянути на людські якості з різних сторін.

Візьмемо для початку Джорджа, головного героя твору «Фах». Здається гарне бажання – до людині якнайшвидше опанувати професією. В майбутньому замість книг та практики будуть машини, які записують всю інформацію в мозок людини. Свободи вибору у людини немає. Що вирішила машина, тим тобі і бути. Здається це влаштовувало майбутніх жителів Землі. Але Джордж не згоден з таким положенням речей. Коли його перевіряють за до тестів, виявляється, що він не придатний до жодної професії. Через це він потрапляє до будинку для недоумкуватих. Джордж тікає на Олімпіаду, де хоче знайти когось, хто б вислухав його. Він обурюється тим, що машина вирішує за людину і позбавляє її здатності мислити самій. Машинна освіта не дає можливості людині розкрити весь її творчий потенціал. Після цього його знову вертають в притулок. Але тут він усвідомлює, що цей притулок і є тим самим маленьким островом, де знаходяться ті, хто здатен мислити без до машини. Він починає розуміти, що він з небагатьох жителів, що можуть мислити та навчатись самостійно. Що дає шанс зробити нові відкриття для планети та змінити її історію.

В оповіданні «Мандрівний замок Хаула» йдеться мова про одну з сестер – Софі Хаттер. Зла відьма перетворює її на стару жінку. Після чого Софі йде світ за очі. Після багатьох пригод,

Софі все ж залишається доброю, що видно з її вчинків. Її переживання за Хоула позбавляють її чар відьми і вона знову стає молодою.

Роблячи висновок з обох фантастичних творів, бачимо, що ніякі перешкоди та злі люди не можуть протистояти тим, хто здатен робити добро та мислити самостійно. Саме такі люди можуть змінювати світ на краще.

Пояснення:

Иринка853653

Литература

4,4(91 оценок)

в 1926 поступает в московский университет на факультет советского права, активно участвует в жизни столицы: митинги и диспуты, демонстрации и чтение стихов.

19 февраля 1929 арестован за распространение так называемого завещания ленина ("письмо к съезду") и приговорен к трем лагерного заключения, которое отбывал на вишере (северный урал).

в 1932 возвращается в москву, работает в журналах, публикует статьи, фельетоны, очерки. в 1936 рассказ "три смерти доктора аустино" был напечатан в журнале "октябрь". много пишет: стихи и рассказы.

1 января 1937 снова арестован, приговорен к пяти колымских лагерей: работал на золотых приисках, в тайге, на угольных разработках магаданской области.

в 1942 получил новый срок - 10 лет - за то, что назвал бунина классиком (было расценено как антисоветская агитация). снова прошел через побои, голод, холод,

в 1946 врач а.пантюхов, рискуя собственной "карьерой" заключенного-врача, направил шаламова на курсы фельдшеров, в центральную больницу. это спасло ему жизнь.

в 1949 впервые стал записывать стихи. в 1951 был освобожден из лагеря, но уехать не смог. только в ноябре 1953 приезжает в москву, встречается с семьей, но жить здесь еще не имеет права (не был реабилитирован). уезжает в калининскую область, работает мастером на торфоразработках, затем агентом по снабжению пишет колымские рассказы. после реабилитации, в 1956, вернулся в москву, работал в журнале "москва" внештатным корреспондентом, печатал очерки.

в 1957 журнал "знамя" публикует его стихи. в 1961 выходит первый сборник стихов "огниво", в 1964 - "шелест листьев", в 1967 - "дорога и судьба". однако рассказы шаламова никто не решается написать, редакции их возвращают, и он тяжело это переживает, но продолжает работать.

в 1971 закончена повесть "черная вологда", в 1973 - повести "вишера", "федор раскольников".