lakras
11.12.2021 16:37
История
Есть ответ 👍

Громадівський рух 60-70-х років хіх ст скорочено ​

187
319
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

alsutil
4,5(9 оценок)

Друга половина XIX ст. як в Європі, так і в Україні характеризувалася організаційним оформленням і виробленням ідейних основ визвольних рухів, зародилися в першій половині XIX ст.

Кожен європейський визвольний рух вирішував стоять перед ним, в трьох головних напрямках: національному, общедемократическом і соціальному. У першому напрямі головним є боротьба за національну свободу, в другому - за демократичний устрій суспільства, права і свободи людини, в третьому - за соціальну справедливість. Діячів і напрямки, що зводять вирішення всіх проблем до отримання національної незалежності, називають націоналістами. Для послідовного демократа (тоді їх було прийнято називати лібералами) всі питання вирішуються з вирішенням проблем прав і свобод людини. Діячі і напрямки, відстоювали принципи соціальної справедливості, називалися соціалістами, соціалістичними. Термін «соціаліст» в той період не ставилося до певного соціально-політичного вчення, яких було багато (марксисти, прудоністи, лассальянцамі, фабіанці і ін.), А розумівся широко - як відстоювання соціальної справедливості щодо бідних, знедолених, вихідців з простого народу.

Об'єднуючим для всіх цих напрямків, течій було прагнення змінити життя на краще, змінити існуючий порядок на справедливий, доцільний. Боротьба за рішення цієї загальної задачі збалансувала ці течії, змушувала їх знаходити спільну мову. Однак це правило було вірним для більш-менш сформованих державних націй. Для бездержавних націй зосередження на соціальних проблемах або демократичних свободах часто вело до відриву від національних проблем, долучання їх діячів до загальноімперського руху. Крім того, зосередження на чисто національних питаннях за відсутності національної самосвідомості звужувало соціальну базу руху і відривало його від народу. Отже, перед українським рухом стояла проблема виробити збалансовану у трьох площинах політичну платформу, яка була б прийнятною для всіх сегментів українського суспільства. Крім того, слід було знайти і організаційну форму руху. Над вирішенням цих завдань і працювали діячі українського руху протягом другої половини XIX ст.

Alterabars
4,6(85 оценок)

стремление сохранить проекты реформ в тайне изолировало александра  i от общества. либеральные дворяне, ставившие перед собой цели во многом схожие с теми, которых хотел добиться царь, стали создавать тайные организации для борьбы против власти. общество и власть трагически разошлись.

участники движения, получившие впоследствии название декабристов, понимали гибельность крепостного права для развития российской . но гораздо сильнее их отталкивала от крепостничества его жестокость.

движение декабристов началось в среде образованных дворян, выросших на просвещения, подчеркивавшей равенство естественных прав людей. право одного человека владеть другими людьми выглядело в их глазах глубоко безнравственным.

на мировоззрение декабристов глубоко повлияла отечественная война. они называли себя детьми "1812  года". победа над наполеоном вызвала к жизни патриотическую гордость за свою страну. но к ней примешивалась горечь: народ, освободивший европу, оставался в рабстве. даже ополченцы, вернувшиеся с войны, должны были вновь выходить на барщину.

Популярно: История