Марина Павленко "Русалонька із 7-В..."
ДО ІТЬ дати відповіді на питання:
1. Де живе головна героїня твору?
2. Які таємниці ховала в собі стара шафа?
3. Як дівчинці вдалося повернути свої коралі?Хто їй в цьому допоміг?
4. У чому полягало прокляття родини Кулаківських?
5. Що до одужати Катерині?
6. Які зміни відбулися в характера та поведінці Вадима Кулаківського?
7. "А що ти про мене знає, аби судити?... У мене, може, дитинство було - куди твоєму братись! І молодість - не легша!", - чиї ці слова?
8. "Той самий кожух, а от борода - руда, як вогонь. І очі. Жовті, хитруваті...!", - чия це характеристика?
Ответы на вопрос:
Друга світова війна прийшла в Україну не в червні 1941 року, а в вересні 1939 року. Принаймні, західні українці цю дату запам’ятали дуже чітко. Польське військо було малоефективним і деморалізованим, а тому воювати проти двох мільйонних армій – німецької і совєтської – не було сенсу. «Військо польське на роверах» жартували українці, і це майже стовідсотково відображало справжню картинку.
Через те, що першими підминати Польщу почали німці, і особливого спротиву не було, їм вдалося досить далеко. Далі, ніж було попередньо домовлено з совєтами в пакті Молотова-Рібентропа. Втім, досить швидко з’явилась «доблесна» Красна армія, і німцям довелось відступити.
Говорити про те, що німців чи більшовиків хтось особливо радісно зустрічав, було б неправдою. Переважно їх появу сприймали як звичайну зміну окупанта і не більше. Можливо, хтось комусь і виносив хліб-сіль, але це були скоріше винятки, аніж правило. В суспільстві панувала непевність і тривога. Люди чудово знали, хто такі більшовики, пам’ятали про недавній Голодомор на Великій Україні і про сотні спухлих українців з-за Збруча, яким пощастило пробратися в Галичину за куском хліба. Ілюзій особливих не мали. До німців ставлення було дещо краще. Все-таки європейська Німеччина – не пара обдертим більшовикам. Втім, загалом у повітрі витало погане передчуття якихось важких подій, і люди намагались вижити. Дуже скоро погане передчуття перевершило будь-які сподівання…
Родина моєї бабці Віри жила в Тернополі. Війна застала їх в новій хаті, яку батьки щойно завершили будувати після багатьох років переїздів по селах Галичини. Прадід вчителював. Ідеально знав 7 мов, але в Тернополі роботи отримати не міг, бо не хотів переходити на польське і ставати поляком.
Популярно: Українська література
-
elenaelena615.04.2020 15:36
-
nemat110909oy85z917.01.2023 08:54
-
3мрдудец23.09.2022 20:21
-
natalika7907.02.2021 11:37
-
rafon3d25.02.2023 14:06
-
НастяО1129.05.2023 01:02
-
ПеЧеНьКаСМоЛоЧкОм09.01.2023 12:05
-
Сабрина185к30.10.2020 17:46
-
Cricetinae06.08.2022 13:51
-
Доринэ29.02.2020 18:01