Хто може скласти ть

Напешіть отвєт в інсту @kmuzychyn_15

Мовна особистість в українській літературі, історії

По плану

Теза

-Аргумент

-Приклад з літератури

-теза

-приклад з історії

-висновок

300

500

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

ОTВЕT

Українська література

4,8(66 оценок)

Невіддільна ознака мовної особистості – почуття національної гідності. Така гідність ґрунтується на глибокому знанні історії, культури, літератури рідного народу.

Одна з ознак причетності до української культури – розуміння й сприймання Шевченкового слова. Любимо те, що добре знаємо. Коли говоримо про тугу поета за рідним краєм, за Дніпром, за Україною, то не можемо не помічати його великої туги за рідним словом. Про це нам нагадують численні поезії, передусім ті, що написані на засланні. Тому й сприймаємо як афористичне і водночас глибоко інтимне поетове зізнання:

Якби з ким сісти хліба з’їсти,

Промовить слово…

Объяснение:

Ну что-то такое

акакий27

Українська література

4,6(57 оценок)

«павлусь дивився на те все наляканими очима. йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «його огорнув страх. у його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • непорадний: «козакові соромно плакати, ось що. виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «у павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в спасівці». • «злодії, пси, чорти! ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! ось тобі, ось тобі! — тепер павлусь отямився. він перший раз убив людину. йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. його взяв на руки степан і став відтирати». • і він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. як її поганці та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись». • «хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без і? » • «дідусева наука стала йому в пригоді. «ось це великий віз, а ця зоря над нами — то показує північ. ну, навпроти неї мусить бути південь”». • недоля: «як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде». • «хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. в нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав зі спасівки. тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється».