Задание 2. Выберите правильный вариант ответа. 1. В какой деревне происходят события, описанные в сказке?
а) Огарки; б) Хуторки; в) Бережки; г) Ручейки.
2. Почему конь стал ходить по дворам «побираться»?
а) Панкрату трудно было прокормить коня; б) его бросил кавалерист;
в) в деревне люди голодали; г) он был не приручен к людям.
3. Какое у мальчика было прозвище?
а) «Пастушок»; б) «Конек»; в) «Парнище»; г) «Ну Тебя».
4. Что сделал мальчик, когда конь постучал мордой в калитку?
а) не вышел из избы; б) закинул хлеб в рыхлый снег;
в) испугался; г) побежал за бабкой, чтобы она накормила коня.
5. «Отчего же стрясся тот мороз? – спросил Филька». Что ответила ему бабка?
а) «от войны»; б) «от страха»; в) «от злобы людской»; г) «от доброты».
6. Что посоветовал Панкрат Фильке?
а) изобрести от стужи; б) расколоть лед около мельницы;
в) наколоть дров; г) рассказать бабке правду.
7. Значение слова «теплый» в названии произведения
а) согревающий тело, сытный;
б) обладающий теплотой, несущий теплом;
в) недостаточно горячий; г) остывающий на столе

125

145

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

mashasumashedsoziogw

Литература

4,4(49 оценок)

коли я дочитав роман «айвенго», я навіть засмутився. ще недавно я із завмиранням серця стежив за героями, хвилювався, чи встигнуть прийти на ричарду відважні воїни локслі… роман вальтера скотта захопив мене цілком, наче чарівною машиною часу переніс у середньовічну ію. і ось роман дочитаний. що залишив він у мені?

часи, змальовані в романі, дуже далекі від нас. але образи твору настільки живі й яскраві, що мимохіть починаєш хвилюватися, боятися й радіти за них, наче герої ці — реальні знайомі люди.

саме айвенго, а навіть не славетний король ричард левине серце, є головним героєм роману. і для мене цей образ доблесного лицаря став улюбленим образом. чим саме айвенго вражає, що примушує мене захоплюватись цим героєм?

знайомство читача з головним героєм відбувається незвичайно. героя, переодягненого прочанином, не впізнають ні батько, ні кохана. не знаємо айвенго й ми. але вілфред уже в рідному домі, за яким скучив у далеких краях. він бачить суворого батька, що не готовий простити сина. він бачить кохану, та не може наблизитись до неї. але й у ці важкі для душі хвилини айвенго виявляє незвичну для свого часу людяність. ніхто не хотів допустити до столу втомленого й голодного єврея, а «прочанин» айвенго ів іновірця. почувши про змову проти ісака, айвенго попереджає єврея про небезпеку та є врятуватися. можна сміливо сказати, що для того часу така повага до простої людини, співчуття шляхетного християнина іновірцю були рідкістю.