Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис. Зробіть висновок про те, якого значення надають словам префікси пре-, при-, по- і не-. 1. Ро..цвітай же, слово, і в родині, і у школі, і на заводі, і у полі пр..чудесно, пр..чудово — ро..цвітай же, слово! (П. Тичина). 2. Мов у дзеркалі, видно в воді і небо, і кучерявії в’язи, що повибігали на самий край і попростягали з..лені лапи над річкою (П. Куліш). 3. Ми знімали картину, в якій було кілька пр..кордо..них епізодів (Л. Смілянський). 4. Журавлі пр..летіли і полудень пр..несли (Народна творчість). 5. А коли вони пр..тихли, на перехресті в метелиці окреслилась постать якогось чоловіка (М. Старицький). 6. Небагаті у мене скарби, Але й ті я не всі зберіг, Залишивши для віршів фарби І думок нешвидкий розбіг (В. Симоненко). 7. Нестрашні для мене вітри, Ні підводнії каміння, — Я про них би й не згадала В краю вічного проміння (Леся Українка).

267

356

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Ddf001

Українська мова

4,6(44 оценок)

1. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, і на заводі, і у полі пречудесно, причудово — розцвітай же, слово! (П. Тичина). 2. Мов у дзеркалі, видно в воді і небо, і кучерявії в’язи, що повибігали на самий край і попростягали зелені лапи над річкою (П. Куліш). 3. Ми знімали картину, в якій було кілька прикордонних епізодів (Л. Смілянський). 4. Журавлі пролетіли і полудень принесли (Народна творчість). 5. А коли вони притихли, на перехресті в метелиці окреслилась постать якогось чоловіка (М. Старицький). 6. Небагаті у мене скарби, Але й ті я не всі зберіг, Залишивши для віршів фарби І думок нешвидкий розбіг (В. Симоненко). 7. Нестрашні для мене вітри, Ні підводнії каміння, — Я про них би й не згадала В краю вічного проміння (Леся Українка).

Викушка111111

Українська мова

4,6(46 оценок)

мамині руки – це найтепліші, найніжніші руки на землі. так я думаю про руки своєї мами. мабуть, кожна дитина буде за мною згодна. всі люблять своїх матерів, а я свою люблю найбільше.

моя мама – найкраща мама у світі. і її руки випромінюють добро та світло. колись вони сповивали мене і гойдали. а потім робити перші кроки. вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.

коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.

мамині руки трудящі, вони не знають спокою. ці руки дуже рідко відпочивають. з ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «мамині руки - колиска моя. хліб у долонях, що сонцем сія».

ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. і про це потрібно пам’ятати. дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. можна їй по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. і сказати слова подяки.