Aron91

09.01.2021 16:50

Биология

Есть ответ 👍

1. Утворення органічних речовин з неорганічних доводить: а) еволюційну гіпотезу Ж.-Б. Ламарка;

б) ідеї креаціонізму;

в) хімічну єдність живої і неживої природи.

2. Обґрунтував уявлення про окрему «область життя» на Землі (пізніше названу біосферою):

а) К. Лінней;

б) Ж. Кюв’є;

в) Ж.-Б. Ламарк.

3. Послідовники креаціонізму:

а) дотримуються релігійних поглядів на походження життя;

б) дотримуються еволюційних поглядів на походження життя;

в) вважають, що життя на Землю було занесено з космосу.

4. Внутрішнє прагнення організмів до прогресу як фактор еволюції розглядав:

а) К. Лінней;

б) Ж. Кюв’є ;

в) Ж.-Б. Ламарк.

5. Одним із засновників палеонтології був:

а) М. Шлейден;

б) Ж. Кюв’є;

в) К. Бер.

6. Розвитку науково обґрунтованих ідей про спільність походження всіх живих істот на Землі сприяло:

а)відкриття клітинної теорії;

б) виникнення креаціонізму;

в) немає правильної відповіді.

7. Вперше запропонував термін «біологія»:

а) Ж. Кюв’є;

б) К. Лінней;

в) Ж.-Б. Ламарк.

8. Згідно еволюційної гіпотези Ж.–Б. Ламарка причина закріплення нових ознак — це:

а) вправляння органів;

б) боротьба за існування;

в) мутації.

9. Першою спробою науково пояснити та обґрунтувати історичний розвиток живої матерії була еволюційна гіпотеза:

а) Ч. Дарвіна;

б) Ж.–Б. Ламарка;

в) С. Четверикова.

10. Вчений, який для пояснення послідовних змін певних флор і фаун у минулому Землі запропонував гіпотезу катастроф:

а) Ж. Кюв’є;

б) Ч. Дарвін;

в) Ж.-Б. Ламарк.

11. Процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування – це:

а) еволюційне вчення;

б) еволюція;

в) модифікаційна мінливість.

12. Еволюційне вчення – це наука про:

а) геохімічну діяльність живих організмів;

б) шляхи історичного розвитку певних систематичних груп;

в) чинники, механізми, загальні закономірності та наслідки еволюції.

13. Закономірності розповсюдження на земній кулі різних видів живих істот та їхніх угруповань вивчає наука:

а) систематика;

б) біоніка;

в) біогеографія.

14. Єдиний вчений за всю історію біології (до Дарвіна), який вважав, що людиноподібні мавпи є безпосередніми предками людини, — це:

а) Ж.-Б. Ламарк;

б) Ж. Кюв’є;

в) Ю. Лебіх.1. Утворення органічних речовин з неорганічних доводить:

а) еволюційну гіпотезу Ж.-Б. Ламарка;

б) ідеї креаціонізму;

в) хімічну єдність живої і неживої природи.

2. Обґрунтував уявлення про окрему «область життя» на Землі (пізніше названу біосферою):

а) К. Лінней;

б) Ж. Кюв’є;

в) Ж.-Б. Ламарк.

3. Послідовники креаціонізму:

а) дотримуються релігійних поглядів на походження життя;

б) дотримуються еволюційних поглядів на походження життя;

в) вважають, що життя на Землю було занесено з космосу.

4. Внутрішнє прагнення організмів до прогресу як фактор еволюції розглядав:

а) К. Лінней;

б) Ж. Кюв’є ;

в) Ж.-Б. Ламарк.

5. Одним із засновників палеонтології був:

а) М. Шлейден;

б) Ж. Кюв’є;

в) К. Бер.

6. Розвитку науково обґрунтованих ідей про спільність походження всіх живих істот на Землі сприяло:

а)відкриття клітинної теорії;

б) виникнення креаціонізму;

в) немає правильної відповіді.

7. Вперше запропонував термін «біологія»:

а) Ж. Кюв’є;

б) К. Лінней;

в) Ж.-Б. Ламарк.

8. Згідно еволюційної гіпотези Ж.–Б. Ламарка причина закріплення нових ознак — це:

а) вправляння органів;

б) боротьба за існування;

в) мутації.

9. Першою спробою науково пояснити та обґрунтувати історичний розвиток живої матерії була еволюційна гіпотеза:

а) Ч. Дарвіна;

б) Ж.–Б. Ламарка;

в) С. Четверикова.

10. Вчений, який для пояснення послідовних змін певних флор і фаун у минулому Землі запропонував гіпотезу катастроф:

а) Ж. Кюв’є;

б) Ч. Дарвін;

в) Ж.-Б. Ламарк.

11. Процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування – це:

а) еволюційне вчення;

б) еволюція;

в) модифікаційна мінливість.

12. Еволюційне вчення – це наука про:

а) геохімічну діяльність живих організмів;

б) шляхи історичного розвитку певних систематичних груп;

в) чинники, механізми, загальні закономірності та наслідки еволюції.

13. Закономірності розповсюдження на земній кулі різних видів живих істот та їхніх угруповань вивчає наука:

а) систематика;

б) біоніка;

в) біогеографія.

14. Єдиний вчений за всю історію біології (до Дарвіна), який вважав, що людиноподібні мавпи є безпосередніми предками людини, — це:

а) Ж.-Б. Ламарк;

б) Ж. Кюв’є;

в) Ю. Лебіх.