3. Прочитайте текст и оределите особенности изменений, происходившие в казахском обществе во второй половине ХІХ века, на основе сравнений с дореформенным периодом, сделайте вывод. «Окружение Казахской степи сетью военных укреплений, ростовщичество и капиталистическая эксплуатация, ряд крупных восстаний, массовые переселения крестьян из центра и связанный с этим глубокий кризис в хозяйстве породили в поэзии пессимистическое направление известное под названием «Зар заман» (эпоха скорби). Родоначальником этого направления в литературе был поэт Шортанбай Канайулы (1818-1881). Шортанбай критикует новую социальную группировку в казахском обществе, байство, возникшее в результате развития в степи товарно - денежных отношений. С горечью описывает жизнь бедняков - жатаков, которые все заработанные деньги отдают в уплату за налоги. Поэт отрицательно отзывался о росте земледелия в Казахстане. Его беспокоило разрушение традиционных социальных отношений и кочевого скотоводства
Вывод:

166

299

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

sofka123890

История

4,6(88 оценок)

привет! какой класс? я могу тебе

ksuynya2007

История

4,4(56 оценок)

Пануючі верстви населення

Найвищу верству населення в Литовсько-Руській державі складали нащадки українських удільних князів, що зберегли великі земельні маєтки. Разом з литовськими князями вони утворили соціальний стан магнатів — своєрідну аристократію. Найбільше магнатів було на Волині. Це, зокрема, аристократичні роди Острозьких, Слуцьких, Радзівіллів. Слід підкреслити, що на Київщині і на Брацлавщині таких сімейних кланів не було. Українські магнати не мали права займати державні посади. Вищі урядові посади зайняли литовські аристократи. Вони підлягали суду самого князя.

Нижче магнатів стояла шляхта, що сиділа на землях, отриманих за військову службу. Шляхта складала основну частину збройних сил. Князь звільняв її від податків, підлеглості місцевій адміністрації тощо. Шляхта не була замкненою верствою. За певні заслуги шляхетство могли одержати селяни, міщани і особи духовної належності.

Бояри в Литовсько-Руській державі складали нижчий соціальний Вони виконували різні державні повинності: розвозили пошту, несли "подорожну" повинність, "путну" службу.

Найнижчий служивий стан складали "панцирні слуги", що жили на землях, одержаних від уряду. Вони повинні були самі служити у війську без власної дружини.

Городельська унія 1413 року ускладнила можливість попасти до тієї чи іншої верстви: шляхтичем міг бути тільки католик, він обов'язково повинен був мати свій герб тощо.

Правда, в 1563 році ці пункти унії були скасовані, а Люблінська унія з усіх пануючих груп утворила єдину шляхетську верству.

Объяснение:

Вот держи!!!