Спишіть речення. Поставте розділові знаки і поясніть їх. 1. І скрізь де генія сіяє слава де світ новий, підвівся із руїн Франкові нашому — земний уклін! (М. Рильський). 2. Хто тебе любов'ю обікраде, хто твої турботи обмине, хай того земне тяжіння зрадить (В. Симоненко). 3. О ціна що платить довелося щоб всміхалася нині дитина щоб на сонці іскрилось колосся не журилася в лузі калина (Р. Братунь).

4. Як тільки займався світанок і як тільки птаство здіймало свій різноголосий концерт дідусі уже сиділи за столом і пили каву (М. Гоголь). 5. Було чутно і як не спокійно хлюпає поряд Десна і як десь під стріхами турботливо дзвенять ластівки (В. Тиха).

241

243

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

DENUCKS

Українська мова

4,6(90 оценок)

Якравець, і добрий грець, є дві речі, щоб пишатись: пісня, що сяга небес, і найкраща в світі хата! з гір у долину пісня летить, хатка у мене пошита як слід! жінко, пій до пташенят, будь щаслива відтепер ти – згинув лютий супостат, смерть побита нині смертю! жах, що лякав нас, більше не жах, тлінні останки на смітті лежать! хто ж це нас порятував? де гніздо його, як зветься? рікі – він героєм став, тікі – доблесть в його серці. наш рікі-тікі, кігті-ножі, очі червоні – він слави зажив! дякуй же йому, пташва, розпускай чемненько пір’я! соловейко хай співа,фразеологизмы – это устойчивые словосочетания с образным значением, это маленькая, устойчивая фраза с переносным смыслом, с двойным или более смыслом, которая может интерпретироваться по разному. внутри такой фразы нельзя менять слова местами. в таких фразах трудно уловить смысл сказаного, буквально. фразеологизм невозможно перевести на другой язык и не потерять смысловую составляющую. они, несомненно, украшают нашу речь, называя обыденные вещи более выразительно. мы часто, не задумываясь, употребляем понравившиеся выражения, но большинство фразеологизмов настолько древние, что мы можем только догадываться об их значении. иногда смысл фразеологизмов становится нам понятен только тому, что мы узнаем о происхождении того или иного высказывания. а это нам правильно использовать устойчивые выражения в речи. например, фразеологизм "перемывать кости" со значением «говорить о ком-либо; обсуждать человека» уходит своими корнями в древний обычай очищать и мыть кости покойных предков спустя три года после захоронения. данный обряд, наверное, и сопровождался разговорами о личных качествах и поступках умершего. а сейчас мы используем это выражение, сплетничая о живых людях. "гол как сокол" – даже тот, кто никогда не видел сокола, знает, что у этой птицы прекрасное оперенье, но почему же фразеологизм упоминает о ней в таком контексте? дело в том, что в древности соколом называли дубовое бревно, которое использовалось для разрушения ворот и стен при нападениях на укреплённые сооружения. бревно было ровным и гладким без единого сучка. отсюда и смысл выражения.