Ответы на вопрос:
Андрій малишко «вчителька» сонечко встає, i в росi трава, бiля школи в нас зацвiтають квiти, вчителько моя, зоре свiтова, де тебе питать, де тебе зустрiти? на столi лежать зошитки малi, i роботи час проганяє втому. i летять-летять в небi журавлi, i дзвенить дзвiнок хлопчику малому. скiльки пiдросло й полетiло нас в молодiй веснi, в колосистiм полi, а у тебе знов та ж дорiжка в клас, той же явiр наш пiд вiкном у школi. двох синiв твоїх узяли фронти, бо на рiдний край впала чорна злива. в партизанську нiч посивiла ти, як в тяжкий мороз нива. знов щебече юнь i цвiте трава, пiзнаю тебе в постатi несхилiй, вчителько моя, зоре свiтова, раднице моя на вкраїнi милiй! андрій малишко «вчителька» аналіз вірш став піснею, та ще й народною, бо він мелодійний, із задушевними словами, які знаходять відгук у серці кожної людини. головна думка вірша — треба любити й поважати своїх учителів, старших; любити свій край, його працьовитих і мужніх людей. зміст вірша а. малишка щирий, задушевний завдяки досконалій художній формі, вдало дібраним художнім засобам. художні засоби «вчителька» епітепи у вірші малишка «вчителька» зоре світова — учитель, найвища посада на землі. як зоря, він несе світло знань, добра і миру; слово «світова» асоціюється водночас зі світлом і світом; постаті несхилій — цей епітет підкреслює незламність, силу характеру вчительки, яка знайшла в собі мужність після пережитого горя знову прийти до дітей, вчити їх добра, наставляти на розум; чорна злива — епітет «чорний» у складі метафоричного вислову (слова, вжиті у переносному значенні) нагадує про жах війни; партизанська ніч — згадка про мужніх захисників вітчизни, які ціною неймовірних зусиль, а то й самого життя наближали в тилу у ворога перемогу над фашистськими загарбниками; може, й героїня вірша, наражаючись на смертельну небезпеку, партизанам; нива — асоціюється з горем, лихом, що спіткало господарів цього поля і завадило зібрати найцінніше — хліб; в молодій весні, в колосистім полі — ці епітети створюють образ юності, адже школу закінчують звичайно навесні; колосисте поле символізує щедрість і повноту життя, його розквіт. епітети, до яких вдається поет, служать для створення містких, яскравих і разом із тим зворушливих, задушевних поетичних образів — щирої й мужньої вчительки-наставниці, юних випускників — надії та майбутнього країни, образи рідного краю; нагадують епітети й про тяжке воєнне лихоліття. порівняння — посивіла ти, як в тяжкий мороз нива; питальні та окличні речення, звертання — де тебе питать? , раднице моя на вкраїні милій! , вчителько моя; зменшено-пестливі слова — зошитки, сонечко; повтори — летять-летять; слова в переносному значенні — і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін. як бачимо, у а. малишка немає випадкових художніх засобів, кожне слово виважене, значуще, викликає багато асоціацій. це свідчить про великий поетичний дар митця.
джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Популярно: Українська література
-
диана246329.01.2020 23:14
-
BMW53520.04.2023 20:33
-
pinok21rus04.12.2020 03:49
-
Anne41310.03.2022 16:03
-
SaneckTupit16.11.2021 09:25
-
Dima1Tap29.10.2022 00:57
-
makc000109.03.2021 07:49
-
black10312.04.2020 22:29
-
aizazaliyaF14.02.2021 03:11
-
donkikas20.10.2022 17:51