Аналіз вірша "Не жалій мене", В. Коваленка _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Не жалій мене, чуєш, не треба,
співчувань я твоїх не хочу.
Різні ми, як земля і небо,
як зелені і карі очі.
Ми з тобою такі не схожі,
як долина й висока круча.
Я до тебе – світанням гожим,
ти до мене – дощем колючим.
Скільки весен в любов закута,
через грати жури й чекання,
Я вже вкотре тобою забута,
виглядаю твого кохання.
Зеленіють хустки на вербах.
Зеленіють мої надії…
Ти жалієш мене? Не треба!
Я забути тебе не вмію.
206
375
Ответы на вопрос:
Объяснение:
1. Батьки поета, його дитячі роки
2. Важка юність поета
3. Навчання живопису
4. Життя у Санкт-Петербурзі та викуп з кріпацтва
5. Поетична творчість
6. Рекрутчина та військова служба
7. Петербургскій период життя поета
Популярно: Українська література
-
ппп27825.02.2021 16:14
-
kikesee13.06.2023 10:41
-
kovtunenkoone15.04.2023 08:58
-
StenxgenS28.03.2022 02:47
-
Ella00302.10.2021 20:03
-
хххх555555пауотаг29.03.2020 00:03
-
taganrog12304.09.2021 20:24
-
mila33608.11.2020 06:40
-
afdzafbg10.06.2021 14:56
-
инкогнито1313191329.06.2021 15:22