1)Якого ефекту досягає автор повісті використовуючи прийом повтору в такому реченні: "В очах (Климка) бриніли сльозі, бриніла сиза роса на бур'янах і кавунячому огудинні, а руки так трусилися, що він міцно сплів їх пальцями й затис між кольніми" НАДО СЕГОДНЯ СДАТЬ

230

389

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

sirius42295

Українська література

4,7(51 оценок)

Одного разу я спостерігав дуже цікаву картину. у нашому курнику щось із десяток курочок і один півень. вельми поважний півень: високий на зріст, з великим червоним гребенем, що аж набік завалювався від своєї ваги. сам "господар" курника мав пір'я темно-червоного кольору, зате хвіст — чорний, з довгими пір'їнами, що ледь до землі не сягають. той чорний хвіст, що аж вилискував на сонці, був його гордістю. дуже полюбляв наш півник походжати подвір'ям і на¬глядати за своїм "гаремом". характер у нього був не простий, точніше — задери¬куватий. не раз і мені від нього перепадало. і от що я помітив, спостерігаючи за цією "сімейкою". суворі порядки були в "гаремі" цього півня! по-перше, були в ньому курочки, які чогось потрапили у немилість до свого хазяїна. якщо він зна¬ходив щось смачненьке — черв'яка, жучка чи якесь зернятко — і починав голос¬но гукати своїх "" до обіду, ці навіть з місця не рушали, мовчки порпалися і добували собі їжу самі. бігли до півня його улюблениці. ох і нахвалював же він свою знахідку! а ті, у свою чергу, дякували йому за турботу. по-друге, була у півня одна цікава звичка. якщо якась курочка збиралася зне¬сти яєчко, вона починала голосно по-своєму про це сповіщати. а наш півень тут як уродився: то з одного боку зайде, то з іншого, і так вже ту курочку улещує, що годі й казати. просто справжній джентльмен! і так прямісінько аж до курника її проводжає, поки та й у гніздо своє не скочить. тоді вже виходить звідти, поваж¬ний — виконав свій батьківський обов'язок! я, зізнаюся, спершу очам своїм не повірив. та з наступною куркою все повторювалося точнісінько так. такий от у нашому курнику живе кавалер.