2. 1) Какой издали приказ монголы для привлечения населения Семиречья на свою сторону? 3. 2) Монголы и сам Чингисхан для расположения населения в Семиречье как себя проявили?
4. 3) Почему город Баласагун получил название «Гобалык» и что это означает?
5. 4) Кучлук не смог организовать сопротивление монголам, это событие, какую дало возможность для Чингисхана?

220

228

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

natashalife

История

4,4(43 оценок)

Монгольское завоевание Средней Азии под руководством Чингисхана проходило в два этапа. Основной поход был направлен против государства Хорезмшахов. В 1218 году монголы разгромили своего старого противника Кучлука, ставшего незадолго до этого гурханом Кара-киданьского государства, причём кара-киданьская территория была поделена между Монгольской империей и Хорезмом. К осени 1219 года началась война с Хорезмом, которая продолжалась до весны 1223 года. В этот период была завоёвана основная часть государства Хорезмшахов от Инда до Каспийского моря. Последний Хорезмшах Джелал ад-Дин Мангуберди, ещё несколько лет оказывавший сопротивление монголам, в конце концов был побеждён и погиб в 1231 году.

famina1998

История

4,4(74 оценок)

ответ:

у х-хі ст. спостерігається пожвавлення старих і поява нових міських центрів. це було зумовлено вагомими економічними процесами, передусім розвитком сільського господарства. у цей період поширилося двопілля, збільшилося виробництво зернових і технічних культур, розвивалося садівництво, виноградарство, городництво, тваринництво. надлишок сільськогосподарської продукції селяни почали обмінювати на вироби ремісників. так виникли передумови для відокремлення ремесла від сільського господарства.

водночас своє вміння вдосконалювали й сільські ремісники — гончарі, ковалі, теслі, ткачі, бондарі, шевці. як вправні майстри, вони дедалі менше часу займалися сільським господарством, виконували роботу на замовлення, обмінювали власну продукцію, намагалися віднайти шляхи її реалізації. тому ремісники йшли в такі місця, де можна було і продати свої вироби, і придбати необхідну для роботи сировину. саме із сільських ремісників склалося первісне населення середньовічних міст, де ремесло набуло самостійного розвитку. у містах також осідали купці та селяни-втікачі.

нові міста поступово виникали на руїнах античних поселень або на їхніх околицях, біля замків і фортець, монастирів і єпископських резиденцій, на перехрестях шляхів, біля перевалів, річкових переправ і мостів, на берегах, зручних для швартування суден. міста розросталися швидко, однак украй нерівномірно. спочатку вони з'явилися в італії (венеція, генуя, неаполь, флоренція) та франції (арль, марсель, тулуза). далі почали виникати міста па території ії (кембридж, оксфорд), німеччини (вальдорф, мюльгаузеи, ттобінген), нідерландів (аррас, брюгге, гент). а найпізніше, хіі-хііі ст., постали міста в скандинавських країнах, ірландії, угорщині, на території дунайських князівств.

найбільше міст було в італії та фландрії. чимало міст розросталося вздовж берегів рейну і дунаю.

отже, наприкінці xv ст. всі західноєвропейські країни мали численні міські поселення, які були місцями жвавого товарного обміну з довколишніми селами.

вивчаємо джерела

объяснение: