Аналіз твору "Мова" Ярослава Дорошенка "Мова"
Не раз біда жалом зміїним Морила цвіт твого життя, Бентежна мово України, Святине дум і почуття. Tа навіть в найбіднішій хаті, Де глум вершили кривди злі, Зоріла ти, щоб сонцем стати У небі рідної землі. В піснях народних молоділа, Тернистий підкоряла шлях. В ясних умах мужніла й зріла, В дитячих вразливих серцях. Пережила зневагу й чвари, Біль заборони, меч злоби. Стерпіла кровожерні кари, Йдучи до нової доби. Щоб скреснути, як поклик юний, Як промінь, пiсля грім-грози... I оживити стихлі струни В зеніті мудрості, краси. Ти, мово, Гдуху цвіт, і дзвін сердець. I споконвічний дар народУ, Кохання чистий ручаєць. пам'ять родоводу, Нащадком гідним будь, юначе, О сонцю й душу у піснях,Лалеких предків славну вдачу, I мову в наших бистрих днях. Рятуй П від супостата, Як твій прапрадід від орди. Від свого рідного собрата, Що цінить ситі гаразди. Козацькі він забув походн, До пісні рідної оглух. Неначе хист його природний Hаповнив допечерний дух. Чи так наврочено небозі, Чи злий поплутав тих мужів? Та ж маймо, браття, честь і розум, I сяйво мови у душі. Вона каралася доволі У казематах, в таборах. Чужою стала в рідній школі, Вернути волю їй пора. If не окрадуть лукаві, аэод Тй жити, хто б що не чинив... Нам мову передати в славі Синам творцям будуччини.
170
444
Ответы на вопрос:
Занедбаний життям, але не зрадивши громаді хіба про нього можна щось сказать? а він незраджував нікого ріс він в рівних багатий був на розум ех,але життя його склалось не за епізодом. ростивши свого сина і він його навчав, казав,що мудрість це дитина. утому й був його старецький розум, тому він передай його своєму сину.спочивши в своїй країні.
Популярно: Українська література
-
Виолакеса23.10.2022 21:43
-
egorbychkov8314.06.2021 15:33
-
demoooon2408.09.2020 05:46
-
Soulwax28.05.2023 19:48
-
NEW4IK05.09.2022 06:58
-
M0N1C407.10.2021 13:49
-
MarGGoTV13.02.2022 13:34
-
1234567890dd25.02.2021 15:54
-
Eg0rMirn9y19.12.2022 09:01
-
Aryzhaн10.08.2020 14:44