Контрольна робота з української літератури (9 клас)
«Слово о полку Ігоревім». Творчість Г. Сковороди
Тести по 0. ів
1. Засновниками Києво-Печерської лаври вважають:
а) Нестора і Никона; б) Кия, Щека, Хорива;
в) Іоанна та Іларіона; г) Антонія і Феодосія.
2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії?
а) Мелентій Смотрицький; б) Герасим Смотрицький;
в) Іов Борецький; г) Касіян Сакович.
3. За сприяння братств:
а) поширювалося декоративно-прикладне мистецтво;
б) інтенсивно розвивалася архітектура;
в) засновувалися і функціонували школи;
г) будувалися бібліотеки і лікарні.
4. В Острозькій друкарні було видано:
а) Псалтир; б) Біблію; в) «Апостол»; г) «Буквар».
5. «Бароко» з італійської перекладається як:
а) простий, доступний; б) цікавий, захоплюючий;
в) інтригуючий, жвавий; г) вибагливий, химерний
6. Ознака бароко:
а) нахил до ускладненої форми; б) егоцентричний індивідуалізм;
в) пишнота, мальовничість;
г) підвищений інтерес до історичних подій.
7. Через що видавнича справа в Україні почала занепадати?
а) Брак якісних професіоналів;
б) обмеження у фінансуванні;
в) збільшення податків;
г) указ царя про заборону друку будь-яких книжок.
8. Письменник, який навчався у Києво-Могилянській академії:
а) І. Вишенський; б) Ф. Прокопович;
в) Г. Кониський; г) Г. Сковорода.
9. За жанром «Слово про похід Ігорів» є
а) літописом; б) повістю; в) поемою; г) баладою.
10. Центральним образом «Слова про похід Ігорів» є
а) Ігор; б) руська земля; в) сили природи; г) Ярославна.

Тести по
11. Г. Сковорода бажав, щоб серце кожного мешканця міста було сповнено: («Всякому городу нрав і права»)
а) любов'ю і теплом; б) порядністю і честю;
в) відповідальністю і сумлінністю; г) радістю і гармонією.
12. Бджола — це образ людей, які: (Бджола та Шершень»)
а) живуть крадіжкою чужого;
б) бачать смисл свого життя у праці;
в) розповсюджують науку в суспільстві;
г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.
13. Г. Сковорода бажав, щоб серце кожного мешканця міста було сповнено: («Всякому городу нрав і права»)
а) любов'ю і теплом; б) порядністю і честю;
в) відповідальністю і сумлінністю; г) радістю і гармонією.
14. Найбільша радість, на думку Г. Сковороди, коли людина: (Бджола та Шершень»)
а) живе за покликанням; б) має багато друзів;
в) відчуває свою необхідність у суспільстві; г) створила сім'ю.

15. Установіть відповідність між твором і його ідеєю.
1. Ідея праці як природної потреби людини а) «De libertate»
2. Заклик до єднання заради б) «Бджола та Шершень»
спільної боротьби проти ворогів в) «Слово про похід Ігорів»
3. Засудження грішного життя та протиставлення г) «Всякому місту – звичай і права»
його праведності з чистою совістю
4. Свобода – найцінніше багатство для людини

16. Розкрийте тему:
«Сродна праця» - це… ( )

102

314

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

irkaShpagina

Українська література

4,7(53 оценок)

питання про абсолютну волю – є питанням віків. в кожній історичній епосі, людина, що жила у соціальній спільноті, відчувала себе, до певної міри, некомфортно, через приписи людських законів і шукала в собі відповідь на питання – чи існує свобода взагалі ? і чим вона є ?

багато хто буде говорити, що держава, та й взагалі суспільство, створюють умови за якими людина повинна жити навіть всупереч власному переконанню.

деякі мислителі дивляться із замилуванням у минувшину і твердять, що там, де не було зорганізовано повноцінного суспільства, людина почувала себе у повній свободі.

можливо і так. проте, свобода людини була тоді, а мова йде про первісну добу історії людства, обмежена природою. природні умови ув’язнили людину і змусили творити суспільство – спільноту людей. бо лише у взаємодії багатьох людей, можна було вижити у час льодовикового періоду.

був і інший шлях – незалежний, індивідуальний. цей шлях обрали неандертальці, які і загинули в умовах абсолютної свободи від суспільних ознак.

отже, людина втратила свободу добровільно, ставши на шлях будівництва суспільства.

вона пройшла етап кочівництва, де проходило активне викорінення всіх елементів повної незалежності індивіда і врешті ми прийшли до осілого способу життя, де окреслилася ще глибше майнова нерівність та гонитва за збільшенням особистого майна, що стало відтепер запорукою та мірою свободи.

так ми жили тисячоліттями, доки не з’явилося християнство, що масово окреслило свободу, як щось зовсім інше. я підкреслюю – масово, адже нову релігію сприйняв у перших століттях першого тисячоліття нашої ери весь цивілізований тодішній світ.

і справді, людина тисячоліттями шукала звільнення – то від природи, то врешті решт від самої себе. жак філіп пише: “справжня суть свободи – в тому, щоб ні до чого не прив’язуватися”. думка слушна, проте суперечить людській природі. не можна прожити життя і ні до чого не прив’язатися.

і що робити, щоб отримати абсолютну свободу? потрібно довіритись богові, взяти на плечі свій щоденний хрест і розпочати кожного дня брати участь у житті. суспільство не зламати, та й взагалі чи варто витрачати на це наше життя? ми повинні усвідомити, що ми – лише гості на цій землі, а природа є доброзичливою господинею, що запрошує нас до столу, скуштувати своїх плодів.

тому запорука свободи ще є у любові до своєї праці. кардинал вальтер каспер пише про життя священика, як про “служителя радості”. та це поняття, очевидно, є ширшим. ми всі повинні бути “служителями радості”, з любов’ю і задоволенням виконувати свою роботу і таким чином змінювати суспільство, в якому проживаємо. свобідне те суспільство, у якому кожний його член виконує те, до чого покликаний.

нам потрібно жити, вириватися за рамки ілюзій і бачити світ, пізнавати його. думати про час і не лякатися його, лише бог стоїть над часом, а ми ті, хто наповнюємо його змістом.