История: Кратко внутренняя политика и экономика россии в

LeraBelenko

13.11.2021 10:41

История

Есть ответ 👍

Кратко внутренняя политика и экономика россии в

157

202

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

meeeoooowww

История

4,5(94 оценок)

1726 г.

Екатериной I был утвержден Верховный тайный совет, который был назначен высшим государственным органом. Его основной функцией было ограничение власти Сената.

1725-1727 гг.

Помещикам разрешалось брать подушную подать с крестьян, что должно было улучшить экономическое положение государства и землевладельцев.

1729 г.

Петром II был ликвидирован Преображенский приказ, который олицетворял собой карательный орган власти

1730 г.

Анной Иоановной был отменен Указ о единонаследии, а также ликвидирован Верховный Тайный Совет

1731 г.

Была создана Канцелярия тайных дел, а также Кабинет министров, Сухопутный шляхетский корпус. Все данные события должны были утвердить власть императрицы, а также искоренять всевозможные замыслы против власти.

1736 г.

Был установлен новый срок обязательной службы для дворян — 25 лет

1730-1740 гг.

Для стабилизации экономического положения и улучшения положения помещиков Анной Иоановной были предприняты ряд мер:

крестьянам была запрещено заниматься предпринимательством;

для работы на казенных мануфактурах применяли принудительный труд бродяг и нищих. За счет этого происходила экономия средств

1742 г.

В правление Елизаветы Петровны начинается процесс усиления крепостничества. Крепостным было запрещено по собственной воле уходить на военную службу.

1747 г.

Выходит указ о разрешении помещикам продавать собственных крестьян в рекруты

1744-1747 гг

По указу Императрицы была проведена подушная перепись населения. Это было сделано для стабилизации и упорядочивания системы налогообложения.

1754 г.

Для поддержки дворянства создаются Купеческий и Дворянский банки. В это же время начинается межевание помещичьих земель, что предотвращало споры и конфликты

1754 г.

Для улучшения торговли были отменены внутренние таможенные пошлины, что улучшению экономики страны

1760 г.

Помещикам даровалось право отправлять крепостных в Сибирь по личной инициативе

1740-1760 гг.

Внутри страны при Елизавете Петровне происходят изменения в структуре государственного управления. Императрица старалась следовать политике своего отца — Петра Великого. Был восстановлен в правах Сенат, кабинет министров был ликвидирован. При этом при Елизавете Петровне создавался новый совещательный орган — личная императорская Канцелярия

1762 г. Новый император Петр III с начала правления пошел в противовес устоявшимся правилам. Был издан указ “о вольности дворянству”, по которому дворяне освобождались от обязательной службы

1762 г. Проводится секуляризация церковных земель. Владения церкви и монастырей были ревизованы и отданы под власть государства

1762 г. Была ликвидирована Тайная Канцелярия, которая ведала политическим сыском

Данный период в истории характеризуется как период усиления дворянства и закрепощения крестьян. Положение внутри страны было нестабильно. Дворцовые перевороты разжиганию внутренних конфликтов и интриг. Все это отрицательно сказывалось на внутреннем положении страны. Экономическая политика была направлена исключительно на пополнение государственной казны и улучшение положения помещиков и дворян. России требовались кардинальные перемены

BlackStile

История

4,4(16 оценок)

Усередині i тисячоліття до нашої ери сталася успішна колонізація областей південної італії та острова сицилії греками. кількість грецьких колоній на півдні італії і в сицилії було таке велике, що цей район ще в vi столітті до нашої ери отримав назву «великої греції». багаті міста тарент, сибарис, кротон, неаполь та ін. були помітною політичною силою в басейні західного середземномор'я. до часу виступу риму на міжнародній арені квітуча пора італійських міст великої греції вже давно минула. ослаблені запеклою боротьбою між різними угрупованнями громадян, грецькі міста були ні з змозі подолати гострі суперечності у взаєминах один з одним. після підкорення середньої італії римляни прийшли в безпосереднє зіткнення з грецькими містами південної італії. втручання римлян в загострилися відносини між грецькими містами до війни між римом і тарентом. тарентійци звернулися за до епірського царю пирру, одному з найбільш блискучих полководців епохи еллінізму. царство епір - невелика держава на північному заході греції. батько пірра був скинутий із престолу, і пирру довелося виховуватися при чужоземному дворі. ёщё в юнацькому віці він виявив такі блискучі здібності до військової справи, що один із соратників олександра македонського сказав, що пірр буде самим видатного полководцем, коли настане його зрілий вік. стежив славу першокласного полководця, пірр повернувся в епір і відновив там свою владу. але маленька гірська країна була тісною для нього, він думав про створення великої західної держави, натомість розпалася східної імперії олександра македонського. навесні 280 р. до н.е. е. пірр з величезним військом, що включав 20 бойових слонів, висадився в італії. у першому ж бої рим зазнав нищівної поразки. пірр з військом наблизився до міста риму. але римляни не розгубилися і підготувалися до оборони. пірр не наважився вступити в бій і відвів свої війська в тарент. наступного року пірр рушив у новий наступ, але римляни за цей час встигли добре підготуватися до військових дій. два дні тривало завзяте бій при аускуль. перший день приніс успіх римлянам, але на другий день римляни зазнали поразки. але перемога пирру дісталася дорогою ціною. його втрати були настільки великі, що, приймаючи вітання, він, за переказами, відповів: «ще одна така перемога, і мені не з ким буде повернутися в епір». з тих пір вислів «піррова перемога» вживається, коли мова йде про таку перемогу, яка насправді близька до поразки. пірр вступив з римлянами в переговори про мир, але римський сенат відкинув мирні пропозиції пірра. рим вирішив продовжувати війну, спираючись на могутнього карфагена - міста-республіки, розташованого в північній африці. у 278 р. до н.е. е. пірр переправив своє військо в сицилію, щоб сіцілійським грецьким містам протистояти загарбницьким планам карфагенян, які самі хотіли оволодіти багатим і родючим островом. однак після перших успіхів справи пірра в сицилії склалися невдало. пірр змушений був повернутися в італію. у 275 р. до н.е. е. відбулося останнє бій пірра з римлянами. пірр зазнав страшної поразки і змушений був залишити італію. римляни підкорили місто тарент та інші грецькі міста. кілька років по тому рим зломив опір племен, ще зберігали свою незалежність. вся італія опинилася в руках риму. перемога риму над пірром була перемогою селянської країни з її ополченцями над армією найманців, прекрасно збройної і керованої талановитим полководцем. рим перетворився з одне з найбільших держав західного середземномор'я.