Дайте либо текст либо нужно написать сочинение на тему ( одну из них) 1. образ марусі у повісті григорія квітки-основ'яненка 2. трагізм кохання марусі і василя 3. "маруся" григорія квітки-основ'яненка - це малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями 4. найпряміше, найбрагородніше моє прагнення показати, від чого у нас зло (конотопська відьма) 5. обряди та вірування у творі " конотопська відьма " дайте как можно скорей

164

431

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Demidoova

Українська література

4,5(7 оценок)

Ну вот тут образ марусі) повість «маруся» стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. головний образ твору — маруся. у ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. «та що ж то за дівка була! висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цві» такими колоритними фразами змальований портрет марусі. він нагадує образ дівчини з народної пісні. маруся слухняна, покірна, працьовита і релігійна. вона шанувала своїх батьків, в усьому їм . вона була, мені здається, аж занадто скромна і сором'язлива: не ходила гуляти з дівчатами ні на вулицю, ні на вечорниці й іншим не радила ходити: «лучче я, каже, на те місце, ранше устану, заміню твою старість: обідати наварю і батькові в поле понесу. а на вулиці що я забула? іграшки та » ніжна і ласкава маруся до свого коханого. її внутрішній світ сповнений радісних почуттів, душевної краси. дівчина прагне щастя. але василь змушений іти на заробітки, щоб потім відкупитися від солдатської служби. сумне життя настало для марусі без нього. вона журиться, ночей не досипає, уболіває за долю свого коханого. письменник змальовує хвилюючі картини, які нас дуже зворушують, заглиблюють у внутрішній світ героїні. прощаючись з василем, який їхав на заробітки, маруся наче передчуває свою смерть: «василю! на кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! поминай мене, не удавайся в прощай на віки вічні там побачимось! » і справді, повість має трагічну розв'язку: пішовши в ліс по гриби, маруся змокла під холодним дощем, застудилась і незабаром померла. у зображенні марусі, у перебільшенні почуттів героїв, у прагненні квітки-основ'яненка розчулити читача добре відчуваються традиції сентименталізму, місцями повість аж надто «сльозлива», але все одно ми читаємо її із захопленням, вона чарує нас своєю поетичністю.

aktotyaubekerozp0uz

Українська література

4,4(25 оценок)

Е́мма іва́нівна андіє́вська (*19 березня 1931, сталіно, нині донецьк) — українська письменниця, поетеса та художниця, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму. створила власний світ поетичних та художніх образів у високо індивідуальній манері. філософські, духовні та містичні теми є головними у творчості андієвської. авторка належить до важливих представників модернізму в українській літературі другої половини xx ст. письменницю часто пов'язують з нью-йоркською групою українських літераторів на еміграції. поетеса відома тим, що пишучи у формі класичного сонету, кардинально його реформувала своїм використанням дисонансів та далекосяжних смислових асоціацій між побутовими речами та філософськими поняттями. емма андієвська є авторкою двадцяти семи поетичних збірок, п'яти книжок короткої прози, трьох романів та понад дев'яти тисяч картин. художні виставки малярки проводилися в сша, канаді, франції, німеччині, австралії, бразилії, ізраїлі, україні та швейцарії. поетеса є членом національної спілки письменників україни з 1994 року, українського пен-клубу та професійного об'єднання художників баварії.більшу частину свого життя андієвська провела поза україною, проживаючи в мюнхені та нью-йорку.