Образ героїв з казки Федька халамидник друзів та Федька

Федько - дитячий отаман. Він постійно знаходитьсобі якісь пригоди: то шибку розіб"є, то око товаришеві підіб"є, то змія в хлопців забере. Але, незважаючи на розбишацький характер, автор показує його чесним, справедливим, сміливим, благородним. Вражає сміливість Федька, коли він, не роздумуючи, кинувся рятувати Толю з льодового полону. Він ніколи не видавав своїх друзів. Душа в Федька була прекрасною, чесною і порядною. Мені подобається Федько своєю хоробрістю, благородством, правдивістю, сміливістю, готовністю прийти на до у скрутну хвилину. Шкода, що він помер, а безсердечний Толя живе

Мистецтво – це творче осмислення навколишнього світу талановитою людиною. плоди цього осмислення належать не тільки його творцям, а всьому людству, що живе на планеті земля. безсмертні прекрасні утвори давньогрецьких скульпторів і архітекторів, флорентійських мозаїчних майстрів, рафаеля й мікеланджело… данте, петрарки, моцарта, баха, чайковського. дух захоплює, коли намагаєшся розумом охопити всі, створеними геніями, збережене й продовжене їхніми нащадками й послідовниками. зараз неможливо уявити собі, що наше життя не б мистецтво, творчість. це утопія, який, на щастя, ніколи не призначено втілитися в життя. де й коли б не жила людина, навіть на зорі свого розвитку, він намагався осмислити навколишній його мир, а виходить, прагнув зрозуміти й образно, дохідливо передати отримані знання наступним поколіннямтак з’явилися настінні малюнки в печерах – древніх становищах людини. і це породжено не тільки бажанням захистити своїх нащадків від пройдених уже предками помилок, а передача краси й гармонії миру, замилування перед доконаними утворами природилюдство не тупцювало на місці, воно поступально рухалося вперед і вище, так само розвивалося й мистецтво, що є людину на всіх етапах цей довгий і болісний шляхи. якщо звернутися до епохи відродження, захоплюєшся тими висотами, яких досягли художники й поети, музиканти й архітекторибезсмертні утвори рафаеля й леонардо да вінчі дотепер заворожують своєю досконалістю, пластикою й глибоким усвідомленням ролі людини у світі, де йому призначено пройти свій недовгий, але прекрасний, часом трагічний шляхросія не стала далекою провінцією мистецтва. ще на зорі свого виникнення вона заявила голосно й сміло про своє право встати поруч із найбільшими творцями європи: «слово об полицю игореве», ікони й розписи андрія рубльова й феофана грека, собори володимира, києва й москви. ми не тільки пишаємося дивними пропорціями храму покрова на нерли й московським покровським собором, більше відомим під ім’ям храму василя блаженного, але й свято шануємо імена творців, якщо вони залишилися в пам’яті народу, як це трапилося із зодчими бармой і постником.не тільки древні утвори залучають нашу увагу. ми постійно зіштовхуємося із творами мистецтва в повсякденному житті. відвідуючи музеї й виставочні зали, ми хочемо прилучитися до того прекрасного миру, що доступний спочатку тільки геніям, а потім іншим, учимося розуміти, бачити, усмоктувати в себе красу, що стала вже частиною й нашим звичайним життяммистецтво тим і прекрасно, що воно створюється вибраними, а належить мільйонамми намагаємося зрозуміти створене майстрами, наближаємося до їхнього бачення миру. чи не це головне призначення мистецтва? воно призначено для вдосконалювання людиниусім бути творцями неможливо, але намагатися проникнути в суть утвору генія, наблизитися до розуміння прекрасного – у наших силах. і чим частіше ми стаємо споглядальниками картин, архітектурних шедеврів, слухачами прекрасної музики, тим краще для нас і навколишніхмистецтво багатолике, вічно, але, на жаль, воно не може впливати на людей без їхньої волі, розумової напруги, певної роботи думки. людина повинен захотіти навчитися бачити й розуміти прекрасне, тоді мистецтво буде благотворно впливати на нього, суспільство в цілому. це, напевно, буде в майбутньому. а поки талановиті творці не повинні забувати, що їхні добутки здатні впливати на мільйони, і це може бути доброчинним або пагубнимв xx столітті зросла роль кіно, телебачення й відео. вони стали головними кумирами молоді. і прекрасно, якщо цей добрий, гуманний початок, тобто щире мистецтво з віковими традиціями. але якщо на наші екрани ступне пропаганда насильства, культу сили, зла, ми загинемо слідом за невдачливими героями цих одноденок-бойовиківя вірю, що все це тимчасове, минуще, незабаром люди зрозуміють це. уже багато хто усвідомлюють, що жоден фільм не замінить спілкування із книгою, музикою, живописом