Самостійна робота 9 клас. Запишіть речення. Виконайте синтаксичний і морфологічний розбір речень( підкресліть члени речення, визначте частини мови). Накресліть схеми, укажіть вид складнопідрядного речення.
1варіант.
1.Орися пила молоко, тримаючи кухоль за вушко, і раптом побачила, що по ньому лізе сонечко. 2. Зорею станьмо для людей отих, яких на світі ще нема живих. 3. Щоразу, коли я дивлюся на зелені мережива полезахисних лісосмуг на ланах, мені пригадуються радісні години нашої праці. 4. Сонця було так багато, що аж небо побіліло від нього.

179

460

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Gabela01

Українська мова

4,4(31 оценок)

коли звертаємо погляди до славетних наших попередників, котрі здатні бути життєвими дороговказами для всіх поколінь українців, яскравою, немеркнучою зіркою сяє нам леся українка.

мабуть, немає ні одного українця, хто не знав би це ім’я… але чи часто звертаємося ми своїм розумом і серцем до цієї величавої постаті, яка понад усе любила україну й українці якій господь дарував так небуденний талант і силу духу… яка, сприйнявши щедрі дари від всевишнього творця, створила високий постамент слова й інтелекту, здатних очищувати, підносити людські душі…тож звернімося до славетної українки, яка сподівалася:

як я умру, на світі запалаєпокинутий вогонь моїх пісень,і стримуваний пломінь засіяє,вночі запалений, горітиме удень.

таке переконання вселив господь у душу цієї небуденної особистості не розчаровуймо ж її, згадаймо, воскресімо в пам’яті її заклики, і нехай пломінь її незгасного вогню осяває нам життєвий шлях!

восени 1913 року на жалобних, спричинених смертю великої поетеси, зборах київського наукового товариства проф. михайло грушевський говорив: “леся українка почала рано… перші 10-15 літ поставили її в передні ряди сучасної поезії… останнє ж п’ятиріччя її творчости було, немов якийсь титанічний хід по велетенських уступах, не рушених людською ногою, де кожний крок, кожний твір означав нову стадію, відкривав перед очима громадянства нашого все нові перспективи мислі, все нові обрії образів… глибоко національна в своїй основі, всім змістом своїм зв’язана нерозривно з життям свого народу, з переживаннями нашої людини в теперішню добу, ця творчість переводила їх на ґрунт вічних вселюдських змагань, уясняла в їх світлі й зв’язувала з одвічними переживаннями людськости. наше громадянство не встигало йти за цим захоплюючим, бурним потоком натхнення, цею блискучою панорамою образів, що розверталася перед ним; цей високий рівень ідей, на який вела творчість покійної, був незвичайний для його ширших кругів… смерть перервала цю путь у вселюдські простори”.мало кого так високо оцінив геній грушевського.тож пригляньмося ближче до постаті лесі українки.