Анализ стихотворения М.В. Исаковского. Схема прилагается ниже. Схема анализа стихотворения (9 класс)
1. Автор и название стихотворения.
2. История создания стихотворения (когда написано, по какому поводу, кому посвящено).
3. Эмоциональная окраска и жанр: эпиграмма (сатирический портрет), эпитафия (посмертное), элегия (грустное стихотворение, чаще всего о любви), ода, поэма, , роман в стихах, песня, сонет…
4. Общая тематика стихотворения (пейзажная, общественно-политическая, любовная, философская лирика…).
5. Тема, идея стихотворения.
6. Образы стихотворения.
7. Какими художественными средствами раскрывается основная мысль автора (подобрать «ключевые» слова и образцы, раскрывающие главную мысль поэта, составить «цепочки» ключевых слов; проанализировать художественные приёмы, которые использует автор):
Тропы - слова и обороты, которые употребляются в образном (переносном) значении:
1. эпитет - художественное определение;
2. сравнение – сопоставление предметов и явлений;
3. аллегория - иносказательное изображение абстрактного понятия/явления через конкретные образы и предметы;
4. ирония - скрытая насмешка;
5. гипербола - художественное преувеличение;
6. литота - художественное преуменьшение;
7. олицетворение – неживые предметы наделяются качествами человека;
8. метафора - скрытое сравнение, построенное на похожести/контрасте явлений (союзы «как», «словно»);
9. перифраза - описательное выражение, употребленное вместо того или иного слова, понятия, образа (солнце русской поэзии = А.С. Пушкин);
10. паралеллизм - однородное синтаксическое построение предложений или их частей.

289

424

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

TastyDonut

Литература

4,4(36 оценок)

1. Александр Сергеевич Пушкин - "Памятник"

2. История создания стихотворения (когда написано, по какому поводу, кому посвящено).Стихотворение было написано 21 августа 1836 года, то есть незадолго до смерти Пушкина. Многие "Пушкинисты" считают, что основные идеи для этого стихотворения поэт почерпнул в оде Горация под названием «Exegi monumentum». Однако, другие считают, что он почерпнул идеи у других поэтов (Гавриила Державина, Михаила Ломоносова, Александра Востокова и Василия Капниста). Уже в начале Пушкин указывает, что стих этот обращен к широкому адресату. Это видно." уже из первых строчек. «.„К нему не зарастет народная тропа»,. — говорит он о своем литературном «памятнике»..

3. Эмоциональная окраска и жанр: эпиграмма, эпитафия, элегия

4. Общая тематика стихотворения:Мне кажется, что это философская лирика.

5. Тема, идея стихотворения (см. ниже)В стихе Пушкин задумывается о смысле жизни, об особой миссии, которая дается каждому человеку с его рождения. И знаете, Пушкин выполнил свою миссию.

8. Стихотворный размер:А) двусложные размеры:_ _' / _ _' / _ _' /_ _' ямб;Б). трехсложные размеры:_ _' _ амфибрахийВ). На сколько я поняла, свободный

9. Рифма:абаб - перекрестная;

12. Ваши впечатления о стихотворении.Прочитав данный стих, я в очередной раз убедилась, что Пушкин - поэт вне времени и пространства. Каждое его произведение неповторимо, в каждом своя философия, свой подтекст. Его стихотворение "Памятник" возвышает душу, которая требует продолжения, но стих заканчивается и тебя словно "силком" забирают из этой сказки. Не многие произведения могут заинтересовать, но это определенно одно из них и, наверное, самое лучшее

Объяснение:

не знаю на сколько точно это, но вот

Uuuuuu2006

Литература

4,8(23 оценок)

Як повісті про моряків, про острови, пригоди, шквали, про тайни схованих скарбів і мандрівців, що їх шукали, про лиходіїв, що зливали людською кров'ю чардаки*, — як до смаку тобі припали, юначе, давні ті книжки, як купер, белентайн старий для тебе автори бажані, — до рук ти сміливо бери просте моє оповідання. коли ж вітрила в океані тебе не надять, — то покинь: хай зникне в тьмі пірат останній, а з ним і я, як марна тінь. ллойдові осборну, американському джентльменові, присвячує цю оповідь, задуману й нарешті завершену в згоді з класичними його смаками, — вдячний за багато спільно проведених приємних годин — автор частина перша старий пірат розділ і старий морський вовк у заїзді "адмірал бенбов" сквайр трелоні, доктор лівсі й решта джентльменів попросили мене розповісти докладно все, що я знаю про острів скарбів, усю історію від початку до кінця, не приховуючи нічого, крім розміщення острова, та й то лише тому, що не всі ще скарби звідти вивезли. отож року божого я беруся за перо й повертаюся думками до тих часів, коли у мого батька був заїзд "адмірал бенбов" і коли під нашим дахом оселився засмаглий старий моряк з рубцем від шаблі на щоці. я пригадую, ніби те було тільки вчора, як він важкою ходою підступив до дверей нашого заїзду, а слідом за ним прикотили на візку моряцьку скриню. то був високий, міцний, огрядний чоловік з брунатним обличчям. над коміром його заяложеної синьої куртки стирчала просмолена косичка. руки в нього були" зашкарублі й пошрамовані, з чорними поламаними нігтями, а рубець на щоці мав неприємний блідо-багровий відтінок. пригадую, як він, стиха посвистуючи, оглянув бухту, а тоді раптом загорлав давню моряцьку пісню, яку так часто ми чули від нього опісля: п'ятнадцять хлопців на скрині мерця. йо-го-го, ще й пляшечка рому! голос у незнайомця був по-старечому тонкий і хрипучий, наче він надірвав його, тягнучи кабестана. потім він постукав у двері кінцем палиці, схожої на гандшпуг, і, коли вийшов мій батько, грубо зажадав від нього склянку рому. йому винесли ром, і він почав поволі його цмулити, знавецьки смакуючи кожен ковток і все ще на скелі й на нашу вивіску. — бухта нічогенька, — пробурмотів він нарешті. — непогане місце для шинку. і багато народу, друзяко? батько відповів, що, на жаль, народу тут буває дуже мало. — то й гаразд! — сказав моряк. — пристань саме для мене. гей, ти, голубе! — гукнув він чоловікові, що прикотив візка. — під'їжджай сюди, втягти скриню. я перебуду тут який час, — провадив він далі. — чоловік я простий. ром, шинка, яєшня — і більше мені нічого не треба. хіба тільки ще он та скеля, з якої видно в морі кораблі як мене звати? та що ж, зовіть хоч би й капі еге, я бачу, що вас непокої маєте! — і він кинув на поріг три-чотири золоті монети. — нагадаєте мені, коли вони вичерпаються, —промовив він, суворо глянувши на батька, мов командир на підлеглого.