Сравнение Алексея Берестова и Лизы отличия и сходства
очень надо

134

290

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

blurryfacegirl

Литература

4,6(65 оценок)

Объяснение:

Алексей Берестов, сын Ивана Петровича. Это воспитанный в университете молодой человек, который намеревается поступить на военную службу, чему противится его отец. «Алексей был в самом деле молодец» , — говорит о нем автор. Берестов-младший образован, умен и красив. Это «добрый и пылкий малый» , имеющий «сердце чистое чувствовать наслаждения невинности» . Он сразу вызывает интерес у Лизы Муромской, дочери Григория Ивановича.

Лиза — девушка приятной внешности, она избалованна, резва, любит проказы. Муромская живет в глуши, и неожиданно появившийся Алексей возбуждает живое любопытство «черноглазой шалуньи» . Это любопытство еще больше разжигает ее служанка Настя, которая, побывав на именинах поваровой жены, рассказывает, что молодой Берестов удивительно хорош собой, к тому же весел и баловник необыкновенный.

Надеюсь

uhjvjvjkybz

Литература

4,6(21 оценок)

То что они оба друг друга обманули Лиза не христианка а Алексей не камердинер

Объяснение:

надеюсь правильно

BMBelenapertsevanika

Литература

4,4(96 оценок)

Олена Теліга щиро вітала досягнення феміністичного руху в Україні, однак визнавала обмеженість результатів роботи жіночих організацій, зауважувала, що сам факт існування специфічної жіночої преси підкреслює лише «відокремішність» і підрядність жінки, будуючи знов сліпу вуличку «жіночого світу» з його специфічними зацікавленнями. Відсутність співпраці із чоловіками у будь-якій сфері життя поціновувалась Оленою Телігою як гальмуючий чинник, хоч гендерне мислення було для неї органічним: «Безперечно, жінка завжди матиме дещо відмінну від мужеської психіки і дещо відмінні уподобання, що в певний б буде відбиватися на всіх її чинностях і її творчості. Цей жіночий елемент так само потрібний у будуванні життя і мистецтва, як і мужеський. У співпраці з мужчинами затрачує він свою солодкавість і пасивність, робиться викінченим і необхідним чинником життя». Вона вважала, що «жінка в кожній нації є такою, якою її прагне мужчина». Олена Теліга була переконана: «Не мають рації ні ті, що бачать місце української жінки лише при / в родині, ні ті, що роблять з неї лише громадську діячку, чи ще гірше - дуже коштовну здобич у руках нещасного знаряддя грошей - мужчини.

Роля української жінки є так само вийняткова, як вийнятковим є положення її краю. Вона мусить бути і його будівничим, допомагаючи мужчинам, і в той же час господинею в житті мужчин <...>. Але ще більше потрібно навчитися жінці не уникати деяких конфліктів, а шукати їх і наставляти їм своє чоло. І мужчин не відтягати від конфліктів, а підтримувати їх, незалежно від своєї вигоди і свого спокою».