1.Як називається зілля, що до юнакові згадати рідний край? а) любисток; б) ромашка; в) євшан; г) аїр. 2. Звитяга запорізького козацтва уславлюється у творі а) М.Вороного «Євшан-зілля»; б) Т.Шевченка «Іван Підкова»; в) Т.Шевченка «Думка»; г) Лесі Українки «Співець».
3. Автором твору «Джури козака Швайка» є а) Т.Шевченко; б) В.Рутківський; г) Леся Українка; г) М.Вороний.
4. Героїня поезії «Як дитиною, бувало…» була малою: а) горда; б) чемна; в) чесна; д) смілива.
5. Про відчуття рідного дому, маминого тепла йдеться у поезії а) Т.Шевченка «Думка»; б) Лесі Українки «Співець»; в) Лесі Українки «Мрії»; г) С.Чернецького «Ой, у лузі червона калина похилилася».
6. Що забула дівчинка, погостювавши у бабусі? а) черевички; б) книги; в) сумку; г) ляльку.
7.Вкажіть, із яких поетичних творів ці рядки: 1. А бабка все стояла на дорозі, а) «Тиша морська»; Хустинкою торкаючись до сліз. б) «Як дитиною, бувало…»; 2. Як би я тепер хотіла в) «Думка»; У мале човенце сісти… г) «Іван Підкова»; 3. Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись… 2. Вкажіть автора твору: 1. «Тиша морська» а) Т.Шевченко; 2. «Ой, у лузі червона калина похилилася». б) М.Вороний; 3. «Євшан-зілля» в) С.Чернецький; г) Леся Українка. Дайте поширену відповідь на питання: 1. Назвіть головного та другорядних героїв твору«Джури козака Швайка». Свої думку обґрунтуйте. 2. Чи відображає, на вашу думку, особисте життя Лесі Українки вірш «Як дитиною, бувало…». 3. Вкажіть тему та ідею поеми «Євшан-зілля». Напишіть міні-твір на одну із тем 1.Дитинства роки незабутні 2.Від чого залежить успіх ? 3. Мої роздуми над поемою Миколи Вороного “Євшан - зілля”

241

470

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

2458k

Українська література

4,7(8 оценок)

Якось чоловіки робили в лісі, потім добряче повечеряли і розійшлись. а один випив так, що йти вже не міг, то так в лісі і заснув під кущем папороті. а це було якраз в ніч на івана купала. от той дядько прокинувся серед ночі, витверезився та й згадав, що ниньки така ніч. дай, думає, пошукаю папороті. як він дивиться, то цвіте коло його квітка голубим цвітом, аж блищить, як місяць. дядько зрадів, підійшов і зірвав ту квітку. і як тільки він її вирвав, то зірвався в лісі страшний вітер, свистить, реве, дерева валяться, якісь гілляки, корені — все летить на нього. і вітер вириває з рук папороть. тоді дядько давай тікати з лісу геть, а буря така, що не дає йому йти, все під ноги валить. от чує він раптом, що взаду зчинився страшний крик, тріск і вогонь. видалось йому, ніби то його хата горить, люди позбігалися і кричать. але дядько чув од старих людей, що не можна оглядатись назад, що б там не видавалося і як би не було страшно. от він і не оглянувся, а пішов далі. йде він, коли чує — знов ззаду крик. і здалося йому, що його мати вмерла, і всі за нею плачуть-голосять! і знов дядько не оглянувся, а йде далі. коли це чується йому, що дочка його криком кричить, а над нею голосять і ніхто врятувати не може! тут дядько не втерпів і оглянувся. і як тільки він оглянувся, так і все щезло. не стало ні бурі, ні крику в лісі, знов зробилося тихо й темно, і побачив він, що стоїть на тому самому місці, де заснув. і в руках в нього немає квітки папороті. дядько догадався, що її чорти вкрали. але й забрали вони од нього і розум, бо од тих пір ходив він як дурний, і так і помер.