Какие черты личности Елизаветы Петровны отрицательно отражались на государственных делах

211

293

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

катя4779

История

4,6(34 оценок)

Как и отец, она была неутомима, но не в делах, а... в развлечениях. Императрица была практична, приветлива, не злопамятна и не жестока. Взойдя на престол, она поклялась никого не подвергать смертной казни и слово сдержала.
Однако подобные достоинства императрицы не могли перевесить её главного порока — она не была государственным деятелем. Не лишённая ума, Елизавета была равнодушна к делам государства и занималась ими по необходимости. Подобный «порок» можно было искупить с приближённых. В окружении Елизаветы Петровны немало было людей и деловых. Беда, что большинство из них были нечисты на руку и смотрели на занимаемые должности как на средство личного обогащения. К тому же к концу царствования терявшая былую красоту императрица стала раздражительной и капризной, что отражалось на положении дел.
Патриотическая направленность дворцового переворота сказалась на характере нового царствования. Поддержка властью национального начала положительно отразилась на развитии культуры, образования, росте самосознания дворянства. Елизавета не стыдилась быть русской и выдвигала на первые роли соотечественников.

Камалия11

История

4,4(30 оценок)

Объяснение:

Адміністративна реформа Діоклетіана була проведена римським імператором Діоклетіаном в кінці 3 століття н.е. Ця реформа мала на меті зміцнення імперії, поліпшення управління та забезпечення стабільності.

Одним з ключових елементів реформи було розділення імперії на дві частини: Західну Римську імперію та Східну Римську імперію. Кожну частину очолював імператор разом зі своїм співправителем, що робило управління більш ефективним та забезпечувало кращий контроль.

Діоклетіан також переглянув і перерозподілив адміністративний апарат імперії. Він впровадив нову систему управління, в якій провінції були розділені на менші адміністративні одиниці з назвою діоцезії, а діоцезії - на ще менші одиниці з назвою провінції. Кожна провінція мала свого намісника, який відповідав перед центральною владою.

Також впроваджувалась нова податкова система, яка була більш справедливою та ефективною. Податки збиралися на різних рівнях адміністративної структури імперії.

Адміністративна реформа Діоклетіана також мала велике значення для зміцнення центральної влади. Він встановив свою владу як абсолютну, а самого себе називав августом імператором. Він контролював всі аспекти життя імперії і був повністю відповідальним за її добробут і стабільність.

Загалом, адміністративна реформа Діоклетіана була спрямована на стабіліз