Українська література: Паспорт твору «Маруся» Квітки

ctc76

22.09.2022 13:30

Українська література

Есть ответ 👍

Паспорт твору «Маруся» Квітки

122

283

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

rafael2003ggwp

Українська література

4,4(32 оценок)

Объяснение:

Твір “Маруся” вважається першим прозовим твором нової української літератури, а Квітку-Основ’яненка – батьком української прози (фундатором).Рід літератури: епос.

Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,

Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,

Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,

Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.

Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).

Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.

Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.

Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:

експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);

зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);

розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);

кульмінація (смерть Марусі);

розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).

Основний конфлікт у творі — сентименталістський: між почуттям щирого кохання двох людей і невблаганною долею,, що присудила їм розлуку. Окрім нього, проглядається і соціальний конфлікт — на перешкоді одруженню закоханої пари стоїть майнова нерівність: багатий селянин Наум Дрот не хоче віддавати свою єдину доньку за бідного парубка-рекрута. Проте він дає згоду на шлюб тоді, коли Василь змушений іти на службу в місто до купця, щоб заробити гроші й знайти собі заміну в солдати.

Повість наснажена позасюжетними елементами. Митець з любов’ю передає яскраві картини життя українського села, використовуючи розлогі пейзажі та етнографічні описи: одягу, побуту, культури взаємин, інтер’єру української хати, українських обрядів; розкриває психіку героїв, їхній внутрішній світ, сильні почуття і переживання.

Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кінець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору.

Проблематика «Маруся»:

батьків і дітей;

соціальної нерівності;

спроможності на глибокі почуття простих людей;

життя і смерті;

пошуків щастя.

Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психологізму в розкритті характерів — це яскраві ознаки сентименталізму. Найяскравіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання картин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха — рекрутчини.

Г. Квітка-Основ’яненко першим в українській літературі утвердив оповідну манеру письма, за що Т. Шевченко назвав його «батьком». Пізніше це ім’я поширилося й закріпилося, і сьогодні Г. Квітку-Основ’яненка називають «батьком» української прози.