Регистрация
TASHER228YMM
Есть ответ 👍

Реальне і фантастичне у творі Різдвяна пісня в проз

210
401
Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Щебестан1337
Щебестан1337
4,4(81 оценок)
Ой внучку, розкажу я тобі одну історію, але ти вмостись позручніше, і уважно слухай. був тарасику твій дідусь колись маленький, і таким шибеником я був, що й непередати. бувало сосідка приготує своєму чоловіку кашу, тай поставить на підвіконнику щоб остигла, а я підкрадусь тай насиплю туди повну жменю піску. а як чоловік прийде те скуштує, то наробить такого каравулу що горобець три дні боїться на хату сідати. ой ну й дісталось мені тоді від матінки, повік незабуду. але це ще друбниці. були в мене казуси і гірші. одного разу я зі своїм сосідом миколкою, бродили по дворі, і як то кажуть щукали пригод на свої голови. понишпоривши по всім кущам та яблазивши всі покинуті хати на нашій вулиці, і незнайшовши зовсім нічого цікавого ми засумували і присівши на лавку ми стали гадати що робити далі. тільки присівши ми з другом почули якийсь жахливий, тухлий запах. а коли ми піднялись з лавкити, то побачили під нею, дохлого кота. нас навіть передьорнуло від його вигляду. його очі були налиті кровю, шерсть скойовжена, дотогож він мав лише три ноги. ось тоді мені в голову прийшла, як мені тоді казалось, геніальна ідея. в нас га кутку в той час була лише одна кирниця на 13будинків, ось ми і вирішили познущатись і вкинули дохлого кота туди. хто ж міг знати, що за нами спостирігає дід петро. за цю проказу нам дісталось серйозно, сосіди подумали і вирішили що тепер ми тиждень будемо носити воду з другої вулиці всім сосі. -ось так тарасику, нас покарали, повік незабуду.

Популярно: Українська література