Какие западноевропейские страны в XVII—XVIII вв вошли в состав периферии? Объясните, какие внутренние и внешние причины этому содействовали

115

474

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Снежана2018

История

4,4(46 оценок)

ответ:Европа на рубеже XVII-XVIII веков находилась на этапе подготовки к двум войнам. В Западной Европе это была война за испанское наследство, то есть борьба Англии, Голландии, Австрии и Пруссии против франко-испанского альянса, в результате, Бурбоны стали править в Испании, а территория Бельгии перешла австрийцам.

В восточной части Европы с 1698 года шла подготовка к войне со Швецией. Петр I смог создать военный альянс с Данией (она воевала со шведами в XVII веке с переменным успехом) и Саксонией (ее князь правил в Речи Посполитой).

Помимо этого, в 1699 и 1700 годах двумя мирными договорами завершилась война с Турцией, она стала первым серьезным поражением турок, они уступили на севере Азов и на западе Венгрию.

Объяснение:

оля199925867452

История

4,6(49 оценок)

Влада магістратів поділялася на вищу (imperium) і загальну (potestas). До imperium включалися вища військова влада і право укладати перемир'я, право скликати сенат і народні збори і головувати на них, право видавати накази і примушувати до їх виконання, право суду і призначення покарання. Ця влада належала диктатору, консулам і преторам. Диктатор мав «найвищий імперіум» (summum imperium), який включав право засуджувати до страти. Вирок не підлягав оскарженню. Консулу належав великий імперіум (majus imperium) — з правом виносити смертний вирок, який міг бути оскаржений до центуріатних зборів, якщо він був винесений у Римі, і не підлягав оскарженню, якщо він був винесений за межами міста. У претора був обмежений імперіум (imperium minus) — без права засуджувати до страти. Влада potestas належала усім магістратам і включала в себе право віддавати розпорядження і накладати штрафи за їх невиконання.