Есть ответ 👍

Роль поета й поезії у суспільстві?​

178
306
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. Цей твір Іван Франко оцінив як найкраще з усього, що створила Леся Українка до 1898 року. В поемі поетеса висвічує постійну для неї тему – місце поета в суспільному житті.

Сюжет поеми розгортається в плані протиставлення двох соціально протилежних сил. З одного боку, виступають трудящі і співець їхнього життя та боротьби – талановитий поет. З другого – визискувач народу, деспотичний лицар граф Бертольд.

Нічим особливим не відзначається поет: ні вродою, ні голосом, тільки піснею, яка “розходилася по світу стоголосою луною”. Для Бертольда найважливішим є земне багатство, а поет вважає себе найбагатшою людиною завдяки своєму таланту. Поет служить своєму народові вогнистим словом. Підхоплене на полі бою, воно додає воїнам звитяги, своїми чарами воно може привернути почуття молодої красуні.

Та найбільшу силу слово має тоді, коли закликає народ до боротьби проти свавільного й бундючного пана Бертольда, який поневолив людей. Тут слово поета стає зброєю. Леся Українка устами поета закликає народ до збройної боротьби проти панів, щоб перевірити:

Чи ті кості білі всюди,

Чи блакитна кров поллється,

Як пробити пану груди?

Тому граф намагається купити поета, прибрати до рук, зробити слухняним знаряддям. Тільки так можна зупинити його гострі пісні, що розкривають людям очі на їхнє безправне становище. Поет з гідністю відкидає пропозиції графа:

Не поет, у кого думки

Не літають вільно в світі,

А заплутались навіки

В золотії топці сіті.

Зрештою, поет загинув у в’язниці, куди заточив його граф. Але залишились його пісні, які призивали до повстання народу проти поневолювачів. Бертольда було вбито, а “молодий його нащадок” бореться з новими співцями.

Слово поета продовжує жити і виконувати свою роль у відстоюванні справедливості.

Отже, найвище призначення поета служити народові, його визвольній боротьбі, бути його совістю і голосом, будити його для боротьби, давати силу і наснагу для неї.

Максим- син захара беркута, любить мирославу, добрий, служив інтересами народу, батькові, мудрий, герой. чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між слугами максим беркут усюди був однаковий, спокійний, свобідний, в руках і словах, мов рівний серед рівних. товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялися і жартували з ним, а проте виповнювали його розкази точно, швидко і так весело та радо, немов і самі без розказу були би в тій хвилі зробили те саме. боярська служба, хоч не  такої рівної вдачі, далеко не так свобідна в поводженню, далеко похпніша з одних гордо висміюватися,   перед другим низенько хилитися, все ж таки поважали максима беркута за його звичайність і розсудливість і хоч не без дотинків та жартів, таки робили те, що він казав. він виявивив   себе як бестрашнийлицар і вольовий начальник. для нього рідний край, народ дорожчі від особистого життя. мирослава  - дівчина-русинка, дочка боярина тугара вовка, її матір померла, тому мирославу виховувала нянька (або проста селянка). мирослава нічого не підозрювала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм. дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нього. вона дуже хвилюється коли захар беркут хотів розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого мирослава щиро покохала. вона добра і хоробра, відважна пішла ловити навіть дикого звіра.

Популярно: Українська література