В КО1 ц
эталоны мер и весов. XII в.
3. Культура Новгорода. Древне-
русский Новгород был одним из
мени. Вокруг величественного
Софийского собора располагал-
ся детинец (кремль), обнесён-
ный каменной стеной. По обеим
сторонам Волхова гудел огромный посад. Мощённые брёвнами
Улицы расходились во все новгородские КОНЦЫ. Мостовые по-
крупнейших городов того вре-
ili
стоянно обновлялись. В мастерских и на торгу не стихала жизнь.
Не только деревянное, но и каменное строительство широко
развернулось в городе. Князья, архиепископы, бояре, купечес-
кие объединения возводили храмы. Зачастую эти здания были
местом не только молитв, но и людных собраний, где решались
хозяйственные вопросы. Торговая жилка новгородцев брала
своё: в каменных церковных подвалах хранились и деньги, и
ценные товары.
Высокого уровня достигло Новгородское ремесло. Изделия
Новгородских ремесленников пользовались известностью не
Только на Руси, но и за её пределами.
Новгородские летописцы были особенно внимательны к
местной истории. Год за годом отмечали они все важные собы-
тия в жизни города. Грамотность была распространена не толь-
ко среди бояр и духовенства, но и в других слоях населения.
Свидетельство тому — берестяные грамоты, большинство кото-
рых найдено именно в Новгороде.
Архитектура Новгорода отличалась особой строгостью ли-
ний. Возводившиеся по княжеским заказам в XI — первой тре-
ти ХII века монументальные храмы постепенно сменяются
небольшими церквями, строившимися по инициативе самих
Новгородцев. составить краткий план

281

389

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

2116121056

История

4,6(87 оценок)

Уix ст. середньовічні міста розвивалися там, де ще з часів римської імперії існували міцні традиції міського життя, як, наприклад, в італії — венеція і флоренція, а століттям пізніше — на півдні франції: марсель, тулуза та інші. у х-хі ст. з’явилися міста й у північній франції, нідерландах, ії, німеччині та інших державах. так почався новий етап середньовічного суспільства — становлення та розвиток міст. виникнення міст було зумовлено багатьма причинами.• біля монастирів, резиденцій архієпископів: кельн, трір • поблизу річкових переправ, мостів: оксфорд, кембридж, франкфурт • біля морських портів: марсель, генуя попри бурхливий розвиток міст навіть наприкінці середньовічної історії західної європи, городяни становили не більше, ніж 15 % усього населення. необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожний метр землі, тому вулиці були вузькими. іноді їхню ширину визначав вершник зі списом, якого тримав упоперек перед собою. якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. земля у місті була дуже дорогою, тож для збільшення площі будинку городяни зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми. будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети. до речі, перший загальноміський водопровід з’явився в європі, у парижі, лише наприкінці xii ст. а бруківка на вулицях європейських міст ще й пізніше була рідкістю.