Есть ответ 👍

Поради від Левицького Для щасливого сімейного життя

201
482
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"

Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя — в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників.

Проблему кохання і сімейного щастя у повісті "Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицький змалював дуже яскраво. Варто лише порівняти закохані пари: Карпо — Мотря та Лаврін — Мелашка.

Хоча Карпо й Лаврін зросли в одній родині, але ще замолоду у братів були різні характери й смаки, зокрема й у розумінні кохання. Брати по-різному й мріють про одруження. "Я люблю, — сказав Карпо, — щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем". Саме з такою дочкою багача Довбиша він і одружується. Та й сам Карпо був грубуватим, черствим парубком. Карпо й Мотря кохають одне одного. Але щастя для них перш за все полягає у накопиченні багатства: мати власну хату, чимале поле, якнайбільше худоби. Обом їм властиве бажання розбагатіти за всяку ціну, причому якнайшвидше. Кохання їх позбавлено романтизму, поетичності, бо на перший план виступають матеріальні розрахунки. А щоденна гризня у домі Кайдашів ще більше заглушує у них родинні почуття. Карпо — гарний чоловік і добрий батько. Він обороняє свою жінку від прискіпливих батьків, любить своїх дітей. У характері його переплітається грубість і ніжність, душевна доброта й черствість. До пари йому і його дружина Мотря. Але своєю сварливістю, егоїзмом і зневагою до інших людей вона набагато перевершила навіть свого чоловіка.


Історичні умови фактично  xx  ст. почалося для україни з розв'язанням    першої світової війни, коли наприкінці її вона постала як самостійна країна. смерті м.коцюбинського (1913), лесі українки (1913), і.франка(1916), і. нечуя-левицького (1918) та панаса мирного (1920) створюють природну межу, що відокремлює два етапи в розвитку української літератури першої пол.  xx  ст.  революція, що відбулася в лютому  1917  р. в петрограді, відкрила нову добу для української нації. було скасовано всі заборони та обмеження на українську мову, за яких протягом тривалого часу російська імперія стримувала природний розвиток нашої культури. нація починала жити новим повнокровним життям.історичні умови   у літературному процесі можна виділити два паралельні напрями: українську радянську літературу та літературу еміграції. були змушені покинути рідний край м. грушевський, в.винниченко, о.олесь; в. самійленко, с.черкасенко, м.вороний,   д.донцов, д.чижевський,  є.маланюк, о.ольжич і багато інших. за межами урср літературний процес галичини, буковини і закарпаття репрезентували такі імена, як в.стефаник, о.кобилянська, б. лепкий, б.-і. антонич.історичні умови в урср у 1920-ті роки відбувся нечуваний доти розквіт літературного життя, ґрунт для якого, безумовно, був підготований по переднім етапом розвитку української літератури. сприяло цьому й те, що радянська влада, аби завоювати довіру селянства та україномовної інтелігенції, розпочала процес так званої «українізації», тобто широкого впровадження української мови у всі сфери життя. до літератури прийшло нове покоління молодих талановитих письменників, переважна більшість яких була активними учасниками революції та громадянської війни. з'явилося багато літературних угрупувань. висновки отже, літературна ситуація 1920-х рр. свідчила, що стверджувалася активна націо нальна свідомість молодої нації, яка вийшла на шлях вільного розвитку. але всі плани та досягнення 20-х років були перекреслені з початком 1930-х рр.,коли комуністич на влада поставила під жорсткий контроль ідеологічну ситуацію в країні.  1933 р.,  передчуваючи свою майбутню долю, застрелився м. хвильовий, було заарештовано остапа вишню. масові арешти серед українських письменників відбулися 1934 р.тому український літературний процес 1920-х  —  поч. 1930рр. ще йменують періодом «розстріляного відродження».

Популярно: Українська література