История: Події за межами України в 16 18ст

Mandarinka0001

22.08.2020 17:37

История

Есть ответ 👍

Події за межами України в 16 18ст

273

356

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

УчебныйГод

История

4,5(8 оценок)

У Польщі починають діяти католицькі катедральні та парафіяльні школи.

Сірополко С. Історія освіти в Україні, 58-59

Протестанські громади социніян починають відкривати школи.

1509

Павло Русин з Кросна, магістр Краківського та Віденського університетів, видав у Відні збірку латиномовних поезій.

Шевчук В. Муза Роксоланська… Конспект, 22

1510

Виникнення теоріїї Москва — третій Рим (ЮЕ, УВ), що проголошувала право Москви на Візантійський (а відтак і Київський) спадок. В основу її лягла фраза псковського ченця Філофея з його послання до Василія III з приводу приєднання Пскова: Два Рими впали, третій стоїть, а четвертому не бувати.

Кінан Е. Російські історичні міфи, 25-26

Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…, 120

1525

Король польський Жигмонт (Сигізмунд) I видав декрет про обмеження прав православних міщан. Іх позбавлено привілеїв, що мали міщани-католики, а ремісникам обмежено вступ до цехів.

Історія Львова в документах і матеріалах, 31-32

1529

Сторінка з Литовського статуту 1529 року.

На соймі у Вільні ухвалено перший (старий) Литовський статут. Документ уклала спеціяльна комісія правників. Створено юридичну систему, прийнятну в усій величезній різноетнічній державі, що органічно поєднала поняття римського права, відгуки положень Руської правди, норми звичаєвого руського (білоруського та українського) і литовського права, низку пунктів чеських, польських і німецьких судебників. Статут написано українсько-білоруською літературною мовою (див. Яковенко).

1547

16 січня

Великий князь московський Іван IV Лютий був коронований за візантійським обрядом на царство Російською православною церквою та прийняв титул царь и великій князь всеа Русіи, Владимирскій, Московскій, Новгородцкій, Псковскій, Резанскій, Тверскій, Югорскій, Пермскій, Вятцкій, Болгарскій и иныхъ. 1561 року Іван IV отримав грамоту від константинопольського патріарха Іоасафа, в якій містилося визнання Івана IV царем, існують однак відомості про те, що ця грамота була сфальсифікована.