3.Прочитайте текст и выполните задание. Начало XX века в Казахстане ознаменовалось ростом национального самосознания казахского народа. Национально-освободительное движение казахов оформляется в три течения, ядром которых стала национальная интеллигенция. Это либерально-демократическое, революционно-демократическое и клерикальное. Вокруг газеты «Казах» группируется наиболее значительная часть патриотически-настроенной интеллигенции, выступающей за автономию Казахстана и проведении в крае прогрессивных реформ. Эта группа позже оформилась в партию «Алаш». Духовенство и клерикально-настроенная интеллигенция южных областей Казахстана выступавшие за осуществление законных прав мусульман на самоопределение, образовали партии «Шуро-и-ислами» и «Шуро-и-улеми». Следующее течение было порождено революционными группировками. Это течение в 1917 году оформилось в партию «Уш жуз - Казахская социалистическая партия», которая была провозглашена в январе 1918 года С.Айтпеновым и К. Тогусовым.
1) Сравните политические позиции трех течений в освободительном движении.
2) Определите, какие общие цели объединяют представителей всех трех политических течений.
определите только общие цели.

118

487

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

shm06

История

4,6(88 оценок)

Для його політики характерно лавірування між різними соціальними групами. Зберігши престиж сенату, він у той же час поновив його склад і зменшив його політичну роль. Вищі чиновники стали вербувати із стану вершників, число яких зросло за рахунок італійської муніципальної знаті і вислужитися з солдатів командирів, які втратили реальне значення магистратурам серпня протиставив бюрократичний апарат. У відношенні плебсу серпня дотримувався політики «хліба і видовищ». Опорою імператорської влади була армія, що зазнала масштабної реформи. Кількість легіонів (здебільшого, недоукомплектованих) було істотно скорочено (після реформи, на думку різних істориків, їх стало налічуватися від 24 до 27 штук; ще до 3 легіонів, можливо, довелося набрати для придушення паннонского повстання, хоча в цілому, заходи з військового набору були гранично непопулярними). Термін служби рядового легіонера обмежувався 16 роками, преторіанці - 12 (пізніше збільшений до 20 і 16 років відповідно), звільненим у відставку солдатам надавалися земельні наділи (згодом замінені одноразовою виплатою грошової суми). Для утримання армії була заснована імператорська скарбниця, куди надходили кошти від п'ятивідсоткового податку з продажів, який справляється в Італії, та податку на спадкування майна.